Віктор Бойко "ЗУСТРІЧ"

Зима стрічалася з весною,

В старім, березовім гаю.

Ми вдвох були тоді з тобою,

Стояли тут, де я стою.

Навіть і згадувати болісно.

Яка ж була тоді весна?..

Нам усміхались перші проліски,

А ти була чогось сумна.

Стояла сонечком освітлена,

Неначе ангел прилетів.

Чого ж ти пізно мені стрітилась

На перехресті у житті?

Скільки кохання ще додалося б,

Скільки б ще днів святих було? –

Та я щасливий, що так сталося,

Що моє щастя розцвіло.

Спливли роки струмком весняним,

Вже про співались всі пісні,

Лиш не позбутись того стану,

Що був тоді, у тій весні.