Кого бажаєш?

  У сім’ї, в якій щойно народилася дитина, що має природни вади, батьки нерідко відчувають горе замість радощів. Біль. Втому. Жалобу. Законодавство України як і всього світу не дозволяє практикувати евтаназію, ні безнадійно хворим ні щойно народженним, тому батьки вдвох відмовляються від хворого немовляти. Насправді і без того неповне життя у цих дітей стає ще сложнішим. Їх позбавляють батьків і батьківської любові. Вони живуть у інтернатах деколи довше за звичайних діток, перебуваючи у цих закладах додаткових сімнадцять років, з вісімнадцяти до тридцяти п’яти. Держава турбується про них як може, видаючи максимальну пенсію у розмірі тисячу гривень і шістьсот - мінімальну. Тобто потрібно влаштовуватись на работу, знімати кімнату, цілком розраховуючи на допомогу сторонніх людей. Інтернати вчать своїх підопічних об’єднуватись з людьми, жити з ними у мирі і лагоді, та все ще дуже велика кількість випускників стає на злочинний шлях. Причини цієї статистики можно не розкривати.