хочу сюда!
 

Елена

44 года, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 40-55 лет

V4

предыдущая
следующая

V4

V4

Карпати 2015 рік. Радіоактив.

Якось так вийшло, що поїхали з радіоактивної роботи в Карпати. Компанія зібралася молода, сумнівався, чи я їм підходжу, але було бажання пройтись по горах, і пограти на гітарі. Власне ці два мотиви і були рушійною силою, котра перемогла.
Так що - поїхали!) Пару цікавих моментів подорожі в Гуцуляндію - опишу :).
Поїзд. Поїзд - він гуцул повільний. Київ-Рахів їде в Карпати так довго, що в 00 сіли в Тернополі, і аж в 8 ранку з чимсь - вилізли в Яремче. Офігезно довго.
Таксисти в Яремче. Таксисти - вони гуцули хитрі. Одразу пропонували бус за 400 грн до Яблуниці. А нас було 10. Таксисти заявили, що квитки на автобус будуть по 30 грн з громадянина. Вирішили взнати все ж ціну квитка - 13 грн з людини. Поїхали автобусом.
Сумки. Сумки, вони гуцули важкі. Бо м'ясо, овочі, всілякі пляшки, спальники, і різна фігня, котрої можна було і не брати, якби ж хто знав.
Хата. "Хата моя - стоїть на горі, так високо під небом" (с) Тарас Чубай.


Всередині було багато ліжок, як у казармі, електрика, піч на дрова навіть. То якась хата, шо відноситься до якоїсь державної бази. По 30 грн за ніч з громадянина. Дрова також дали - для мангалу. По технічну воду - мандруєш метрів 400, і відрами набираєш довго із джерела. Питну воду - просиш в сусідів в інше відро.

Ліси
. Ліси гуцули ріжуть. Все довкола з деревини, і возять її отакими машинами. Я так розумію - скільки треба, стільки буде.

Пам'ятник. А може навіть інсталяція. Коротше, знайшли "вєщ", котру я вважаю пам'ятником "кар'єрній драбині" на радіо - як думаєш, що ти на вершині - далі виявляється падіння))


То на фото не я, якщо що...
Кабріолєт. Кабріолєт у гуцулів - є. От він.


Пес Борис. Пес Борис - місцевий пес-гуцул, кличку ми йому дали, провів нас від автозупинки на перевалі аж до самої нашої "вілли", якщо ми відставали - лягав в тіньку, і чекав. Милий звір. Давай йому пиріжка з горохом - їв на льоту. Потім пішов.
 

Яник
. Яника гуцули люблять.


І пукіна теж.


Хом'як. Хом'як у гуцулів - не звір, а гора. На неї ми піднялися на другий день радісного перебування.
Фото додається. Вид здалеку. З цього боку вона ніби як лиса - а з тої сторони, по котрій ми піднімалися - повністю вкриту лісами, що було дуже приємно.


Корови
. Корови у гуцулів всі з дзвіночками, дуже гарний передзвін.


Струмок. При підйомі на Хом'як простим "зеленим" маршрутом - є струмок із чистющою водою. Всі вмивалися, пили, один громадянин навіть поголитися встиг))


Краєвиди по маршруту - чудесні трапляються... і це ще не високо...

Врешті ми довго йшли, і дійшли до вирішальної частини підйому - останніх метрів 400 вже "червоний" маршрут. Стрімко вгору. Я відстав від групи, зате міг більше фотографувати))


Маршрут виглядав вже так:


Але коли вийшов з лісу - панорами були просто фантастичні. Зупинявся кожні пару метрів, щоб знімати.


Вершина. Вершина прикрашена скульптурою Матері Божої. Гарно.


На вершині краєвиди ще офігезніші.


І сидить матьорий чувак з гарячим чаєм напродаж (!!!) по 10 грн. Пив. І ще є в нього українські батончики "Суматра" і "Нірвана" - хто не пробував - то житомирські цукерки, кльові, шукайте :). Також були магнітики. Придбав. А як без цього? Теж 10 грн, з виглядом гори.



Можна відпочивати навіть так. Над світом. (то знов не я)


Але під Богом.


Посиділи трошки, перекусили, і вниз.
Ще скажу про паркани. Паркани бувають горизонтальні та вертикальні :).
Крізь горизонтальний я знімав вертикальний :).


По дорозі назад в знову повільному і спекотному поїзді - був міст через Дністер.


І я побіг до відкритого вікна, і от.



А ще були отакі гарні кадри ввечері, зняті на смартфон (самому соромно)






З останнього вікна останнього вагону - як останній ... .

Хочеться ще кудись...
2

Комментарии