Профіль

Rujebok@

Rujebok@

Великобританія, Лондон

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Розшук)))

Люди добрі! Розшукується любитель полосатих панчох. Дуже потрібно. По особистому питанню...Всім хто має інфу про його місцезнаходження, прошу написати в лічку.З.І. Якщо ти це читаєш, вернись в сім'ю, все прощу! Я дов'язала другу панчоху, вона чекає на тебе:[Приєднана картинка]

Эмоции

"...Есть фотография юного странникаСмотрит мне в душу улыбчивый взглядФотография девять на двенадцатьС наивной подписью на память..."И. Аллегрова "Фотография" Перебирая бумажки и сортируя что куда отправить, то ли в корзину с мусором то ли в дальний уголок "на память", нашла письмо, еще то письмо, что писали на листике с тетради и отправляли в конверте с марками... Эх, ностальгия... Я никогда специально подобного не хранила...Находка...

Читати далі...

Ураган чувств

No matter how many deaths that I die, I will never forget No matter how many lives that I live, I will never regret There is a fire inside of this heart and a riot About to explode into flames30 Seconds To Mars "Hurricane" Вспоминания... Взрывают мозг... Чувства приводят в смятение...Встреча... Слышен стук сердца... Мозг работает в режиме "экстремальная ситуация"...Разговор... Опять смятение чувств... Дрожь пробегает по телу... Расставание... Приходит...

Читати далі...

Доброго утра)

Желательно досмотреть до конца Как говорится :доверяй, но проверяй

К черту все!

Проститься нету сил, закрываю Я глаза закрываю Сквозь туман уплывая По аллеям столицы... Uma2rmaH, «Проститься" ..Второй круг и ничего не меняется… Мысли вчерашнего дня одолевают тебя… Ночь. Скорость. Ровная дорога. Шум мотора, заглушает звучащую музыку в радиоприемнике… Мысли, фразы, недопонимание, необъяснимые поступки. Заново прокручиваются в голове, словно кадры из фильма. Что сделала не так? Почему меня не слышат? И снова...

Читати далі...

Спогади

Знову день, цей осінній день з дощем... Знову спогади прокрадаються в мою душу і я не знаю як їх зупинити, так само як зупинити опадання листя чи стукіт дощу. Який вже рік поспіль я ненавиджу оці осінні дощові дні.Ти чуєш? Ненавиджу!!! Ні, ти мене не чуєш. Мені хочеться кричати: Чому? Чому саме так повинно статись?! Та у відповідь чую лише шелет вітру і стукіт дощу, що віддаеться від моєї парасольки...Все нагадує про тебе: ці відчуття самотності, цей дощ, це жовте листя, цей холод......

Читати далі...