Фантастична розповідь, якщо збігається з нашою реальністю, то це випадковість
Характер Бога
Бог грав в комп'ютерну гру, гра була зроблена таким чином, що якщо ти не купиш собі кристали, або ще якісь заморочки, то ти не пройдеш до другого рівня, яким би ти розумним не був. І треба було один рівень долати по три дні, а то й по неділі, це дуже бентежило і викликало роздратування. Йому була потрібна гра, чесна гра, де він зміг відволіктись від справ, відпочити, а тут таке роздратування. Зайшов він у грі дуже далеко, було багато здобутків, а він взяв і видалив гру! А що залишалось робити, якщо не вдається чесно грати, набридло...
Бог взявся до роботи, на даний час його робота заключається в тому, щоб врозуміти українську владу не виділяти кошти з державної казни на спорт, спорт, це діло для здоров'я і це діло зовсім безкоштовне і доступне для кожного, просто привчати до цього треба ще з дитинства і для цього є школа, яка повинна це робити, а на школи в державі кошти виділялися. І ще тут є поправка, спорт для здоров'я - це не нормативи, цей спорт повинен узгоджуватися з медициною, а не з шоу. Спортивні змагання, це не для здоров'я, це шоу! (Тут хочеться відступити від оповідання і задати питання Вілкулу: "Ну що, скільки сьогодня було відділено коштів з бюджета города на спортсменів, в тей час, коли ці кошти потрібні комусь на безкоштовне лікування?") За кожну витрачену копійку на спортсменів, було і покарання. Ще Бог працював над екологією цієї країни, було зроблено з його сторони все можливе, екологія в районі ЮГОК Кривого Рогу стала в цьому році набагато кращою, люди вже могли не почувати себе як в шахті на своєму городі. Вже не тріщав агломерат на винограді і помідорах. Та багато ще всього змінилося. Але влада вперто не хотіла піддаватися проханням Бога, як він не намагався подолати їх впертість нічого не виходило, вони ладні були віддати країну ворогу, але не уступити Богу, гроші на спорт таки виділяли з державної скарбниці... Бог подумав, добре подумав:
- А може ну його на... Якщо я не можу добитися, щоб вони мене слухали і дбали про свій народ і країну... Одним нажаттям кнопки я видалив гру, одним нажаттям кнопки я вирішу проблему, немає гри, нема й проблеми. Задовбався я, якщо чесно.

Від автора: оповідання так собі, треба ще трішки попрацювати над кінцівкою. В евреїв теж колись не було своєї країни, скитатися по всьому світу, тепер є...

Фантастический рассказ, начало которого уже и не помню где и когда
Те, кто когда-то подарил эту планету людям, нагрянули внезапно с проверкой: " И как вы тут устроили свою жизнь?"
И тут такой Творец мира сего:
-Та шо вы у них спрашиваете? Ко мне уже дошел плач и молитвы нужденных, зима на носе, а у них на энергию цены шо триндец! Зажрались суки миллиордеры, о до чего народы довели. И шо мне теперь, я ведь Творец мира сего, надо по ходу согреть планету, шобы люд простой не замёрз. А оно вам надо? Ок, пропустим, я же должен типа слышать молитвы, в меня же верят люди, ну согрею я, и? И будет как в Откровении жарить солнце, поплывут ледняки, будет потоп. Помните о Ное, да? Ну такое, все через сраку.
Проверяющие:
- Таки шо? По фиг, они и так не заслужили жить на этой планете. Он как жители других планет заботятся о своем доме где живут, ведь все начиналось наравных, ресурсы те же. Так у всех на планетах энергия чистая и не вредоносноя, ведь за основу взяли ум и заботу, а не обогащение, как на Земле. Не, не заслужили земляне жить на этой планете. Будем игратся ими дальше, а когда их уничтожим, и доберёмся до самых богатых и спросим у них, сидящих как крысы в норах. Ну что, принесло вам счастье ваше обогащение любимы средствами? Не мы вас даже убивать не будем, мы будем наслаждаться тем, как вы выживаете в своих бункерах и шо, вам пригодилось в этих бункерах ваше злато? Шо вы с ним там делать будете, когда потоп и нет жизни на Земле? Оно вас там согреет? И если вы вылезеле с бункеров на очищенную нами Землю, Землю первозданную, вам ваше золото поможет? Шо вы с ним делать будете? Вот это мы насмеемся над этим зрелищем! Будете своим детям рассказывать, что были когда-то такие железные птицы, которые не только людей переносили на дальние расстояния, а ещё и умели огнем испепелять целые города, а дети спросят: " А что такое города?" Будете объяснять про цивилизацию, но они не поймут, ресурсы для жизни закончатся, и правнуки ваших детей и будут теми недоразвитыми людьми, останки которых мы находим, у них будут пещерные рисунки на камнях, еда на кострах и рассказы о том, чего они понять и объяснить не могут, шото типа как в Библии и Откровении. И потом кто-то придумает, что человек произошел от обезьян, а потом с развитием цивилизации поумнел. Сомневаюсь, что поумнел, если за основу опять же возьмут обогащение любой ценой.
Творец:
- Ну да, Украина уже выбрала свои приоритеты и ценности, и шо? А, ну да, у них спортсмены за границей флагами машут! ))) А медицина недофинансируется.

Фантастический рассказ, начало которого не помню где и когда
Она посмотрела его выступление, ну да, а как же иначе, галстук фиолетовый в крапинку, типа, а мне фиолетовый твой "Одамко"!
- Ой да не все так сразу, заказ поступает в небесную канцелярию, там обрабатывают данные и если они совпадают с программность Бога, все случается сразу, но, мои хотения могут опережать события программы, тогда придется подождать, чтобы хоть как-то все сошлось, а то я как всегда все напутала и у меня все в перемешку, все чаши и лошади, ну то такое, бестолковая я. Не, ну если разобраться, то фильм тоже дублями снимают и не всегда по порядку там события. Это уже потом можно упорядочить дать Откровение в подобающем виде. А пока ещё не совершены эти события, то и нечего их надиктовывать в прошлое, где-то лет так 2000 назад. Так шо ты это фиолетовое в крапинку выбрось на помойку, не смеши, и не надо притворяться коробочкой с "Тайна третей планеты", которую стукнули и она стала фиолетовой в крапинку. А да, голос таки у тебя подсел, орал что ли или таки немножко зашморг на шеи затягивается? Ладно, перейдем к главному. Если разрушишь энергетическую систему в Украине, а я Украину люблю, то придется зажигать второе солнце, ты же сам понимаешь, все за сценарием. И тогда шо мы будем иметь, вылитую чашу на солнце, все начнут Бога хулить, солнце начнет жарить. Но! И это жирное но, город не будет иметь нужды ни в солнце, ни в луне для освещения своего. Ах да, тут входит новый сюжет, где чаша выливается на престол зверя и ему трендец. Так шо цепляя одно событие, мы запускаем целую цепочку событий. Блин, целую тысячу лет сидел на цепи и обратно туда спешишь, какого? Видно наигрался в войнушки и жить надоело, да не проблема, один раз посадили и второй раз посадим на цепь! А я говорила Одессу не трогай, не буди лихо, пока оно тихо!

Прямым текстом:
Шо сука, страх потерял или тебе так хуево, шо перед смертью решил Одессу побомбить?
Со мной играть, шо со смертью.
Я шо, не понятно сказала:
- Одессу не трогать, не для тебя эту ягодка Бог растил!
Знай свое место! Ты в этом сценарии не Жених и не Невеста!
Крепко крепко ноги сожму и на цепь посажу!

Фантастичне оповідання, початок якої вже і не знаю де і коли.
Роздуми про все і ні про шо
Вона лежала в ліжку і думала. Їй було цікаво, що ж буде далі. Яка ж вона Наречена, не має коштів не те що на комуналку, а навіть на їжу. Чого б це її обрав Бог? Таке ото. Життя пройшло, а навіть за кордоном не була, та вже мабуть і не буду, гроші з неба ж від Бога не впадуть, це тільки в казках про Попелюшка так.
І тут війна!
Ні, вона не хотіла нікуди їхати, заставили. Та, буває ж так, промисел Бога не осягнути людині. Люди не дали, дав Бог. Ось тепер за кордоном, і на поїздку грошей не треба було. Вона думала, що не любить сир з пліснявою, а тут стільки сортів, що покуштувавши десь вісім сортів, вона знайшла свій за смаком, і не дорогий, всього один євро, правда маленький зовсім. І є батончики шоколадні набагато смачніші за снікерси і баунті, а це ще ж вона не всі куштувала. А які йогурти і морозиво, за все життя так не смакувала!
Замислилась, що ж буде далі, що Бог їй приготував? Чи може перед смертю балує? Смерті вона не боялася, якось в сні, коли її побачила, на радостях поцілувала. Слухала Полякову і Єфросініну, страждають дівчата, не звикли так, оце провчив їх Бог, та по ходу не тільки їх. Ось і по плодах... Жнива...
Якось дивно, кому я треба, щоб за мною стежили, а стежать. Вони знають, що я знаю, смішно. Блютуз почав вмикатися ще дома, я його вимикала, видаляла, а він вперто мене не слухався, вмикався і передавав. За кордоном та ж історія, давала вже не одній людині поміняти настройки, ні, нічогісінько. Спіймала на тому, що за кордоном теж зацікавилися тим, що за мною стежать, тепер мені весело, а їм не скучно

На болоте стоит два креста,
Из под них бьёт ключевая вода,
Там Богородица ходила,
В воде ноги мочила.
И родила она дитя,
Богородица свята!
Одессу осветила,
Дитя на трон посадила.
Владимира предупредила!
Ленточку от Бога взяла,
Да вокруг шеи Владимира обвила!
Ты нарушил правила,
Одесса не твоя игра!
Крепко, крепко сжалась ленточка!
Веки закрываются и сон придет!
Ещё хоть раз, ленточка тебя убьет!

Цікаво, а домна может вважатися котлом в пеклі?

-Ти знаєш, Бог, всі в мене кидали каміння, всі...
В тей час, коли від нестачі коштів на лікування страждають діти, влада відділяє кошти на спортсменів! І це в воєнний час! Недоцільно!
Якщо людина хоче показати свою перевагу над іншими, а це роблять спортсмени, то нехай показує це за свої кошти, чи кошти миценатів, а не за кошти з скарбниці країни! І це коли країна стоїть з протянутою рукою на оборону!

Фантастический рассказ
Она решила попробовать написать по Булгакову и запустить в реальную жизнь написанное, воплотить, Ей это разрешал Бог. Открыла ,"Мастер и Маргарита" и у нее с под пера, как бы потекли буквы, превращаясь в слова, а те в свою очередь превращались в предложения и вот уже забушевала, разлилась стихия:
- Волна, пришедшая со Средиземного моря, накрыла ненавидимый Ею город. Исчезли мосты, переулки, базары. Опустилась с неба бездна и залила в храмах придуманных людьми святых, не Богом, нет, нет, нет, а людьми, они считали что имели на это право, но Бог стёр их святость, ливень хлынул неожиданно и гроза перешла в ураган, соединяясь с морем в единое целое, и уже казалось, что никогда не вернётся этот город с объятий стихии...

                          Этот махонький фантастический рассказ написан не только для путина