Те, що колись розуміла як цінність знову потрапилось у небуття. Ті, хто колись огорта мою дійсність знову забули своє каяття Жаль забувати все те чим жила,,тим ким любила, з ким часом спала. Всім до побачення я вже піду. Все ж залишилося щось у саду, в тому, де зникли надії живих, ніби живущих, а ніби сліпих. В тому, де щастя свое я знайшла, міцно схопила та й далі пішла, треба ж тим щастям ділитися з тими, хто вирізняє людей між свинини. Хто все ж зберіг ту людскую подобу данную нам на...
Читати далі...