Блоггер найди себя!!

Прошу всех блоггеров которые присутствовали не предыдущем слете найти себя ТУТ!!!!

Кис, хорошей тебе поездки.

"Може скоро назад їхати далеко далеко на захід. До зелених Карпат.......

Може знову назад їхати додому, додому до Львова.

Всі ми тільки іноземці, завжди тільки іноземці..."

Сколько людей сейчас в хреновом состоянии, настроении. Причины разные. Большие и маленкие, важные и мелочные. Кто просто психует, кто нервно курит, кто впадает в меланхолию. 

Но ведь то что вас затягивает в вашу хреновину. Это только следствие.

Подобное притягивает подобное. то что у вас внутри то и вокруг вас. Это только следствие. И своим плохим состоянием вы еще больше влезаете во все плохое. Разве сложно разправить плечи поднять голову и сказать "Да пошло все!". Улыбнуться, сделать кому то что то приятное и понять, что свою жизнь мы строим сами.

Все будет так как мы захотим. Главное искренне захотеть и поверить в это.

Искренне ваша Я_это_я.

Прошу всех улыбнуться.

Я вернулась.

Только что приехала с одного чудесного загородного дома где я провела вчерашний вечер в компании хороших людей.

А потом мы учились кушать китайскими палочками рис. Уж извольте такая я невежда. НЕ умела. Уже умею.

Это было супер. Приятная беседа, породистая офигенная собака, дизайн трехэтажного особняка в африканском стиле, 100 градусов в сауне. Липкий мед который таял на наших вспотевший телах придавая кожи божественный вид. Хорошие беседы, приятные неожиданности. 

И никакой пошлости, бурных эмоций только умиротворение и легкое блаженство.

Трехметровая кровать, плазменный телевизор, много веселья спокойный сон под пение каких то неведомых птичек.

За пару дней будет фотоотчет. А там оч много суперских фотографий.

Всем доброе утро.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Всем спасибо.

До свидания.

Уехала в сауну. 

С кем?? Не скажу 

Так что у меня сегодня по программе сауна, бассейн, много вкусняшек, хорошая компания и задушевные беседы.

Вернусь завтра.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

"Я і Іван, Іван и я, яка чудова мала скластися сімя....

хотів Іван....

але не стали планети, не склались обставини....

Івана проїхали далі пішли....

Я і Василь,  Василь і я.

Теж непогана мала скластися сімя

Василь не пив і не курив....

і навіть десь там щось там іноді робив.

але......

Василька проїхали далі пішли

Я і Петро, Петро і я....

Яка зразкова мала скалися сімя....

Але не склалися планети......"

Хорошая песенка. Люблю Талиту Кум.

Я люблю рано вранці пройтись босоніж по траві. По траві на якій ще збереглись цнотливо недоторканні крапельки роси. Памятаю прабабуся говорила, що ця роса має цілющі властивості.

Коли прохолода торкається твого тіла, що ще не забуло тепло ковдри. Коли вітер, що здається пронизливо холодним, огортає твоє тіло, що одразу покривається "гусячою шкірою".   

Якщо на мить зупинитись, затамувавши подих, можна почути як невидимі ангели паралельного виміру готують сьогоднішній день до життя. До життя людей. Їм не зрозуміти нас, а нам не побачити їх. Хоча....... якщо заплющити очі та на мить забути про своє тіло, можна відчути їх. Їх легке шурхотіння крил, та прилив любові та щастя яким вони живляться. Все має якийсь неземний присмак......

Та ось починається день...... Перші машини, люди зявляються на вулицях. Вони заполонюють все навколо витіснюючи невидимих створінь, що так старались для нас створюючи цей день. Чим більше людей, сновигання та машин тим меньше помітно все те що було зранку. 

Та зранку все почеться знову. Знову роса, ангели та байдужі люди. Одвічне колесо життя. Та чи довго так буде?? Це колись почалось, це колись закінчиться.............

Здригнувшись  від реальності буття та остаточно відчувши, що змерзла я попрямувала до дому, де мене на жаль поки ніхто не чекає.......поки що.........

Як я люблю теплий вітер. Так і хочеться скинути офісні каблучки, незручний діловий костюм, рвучким рухом витягнути заколку, що звільнить моє русяве волосся  та пройтися по свіжій траві. Відчути єднання з природою, відчути ніжний дотик вітру........... 

Закриваю очі.

Відчуваю вітер, що пронизує мене настрізь. Пригадую як я маленька бігала босоніж по траві на дачі. Як вітер розвіював моє яскраво блакитне платтячко з мереживом.  Як я з дитячою безтурботністю полюбляла бігати назустріч вітру, що ніжно огортав мене своїми непомітними руками. Жоден коханець так не вміє.

Я люблю вітер.

Блоггеры ЕПРСТ!!!!

Кто выключил обогреватель??

Че на улице так холодно??

У кого пульт управления погодой???

ПЛЗ!!!!

 кнопочку "Солнце" на ВКЛ

кнопочку "Температура" хоть на градусов 5 поднимите

и ветер поубавте....

Я ж не за себя переживаю, а за неньку Украину.

Так что признавайтесь, кто напакостил???

Кто ссил костюм, я могу с ним поговорить?..
Я не буду крицать. Я хоцу посмотреть ему в глаза, и все.
Выходят сто целовек.
Этот – воротницек, тот – лацканцик, этот – хлястик, тот – манзетик.
Никто ни за что не отвецает.
Кто ссил этот цюдный костюм? Мы!
И не с кем говорить. Знацит, никто не виноват? Никто.
Все, поздравляю вас, ребятки, вы цюдно устроились.
Михаил Жванецкий, "Уз оцень я смесной целовек"

У меня есть мою любимая юбка. Строгий деловой стиль. Купила ее у себя в Виннице. Стиль, стоимость, удобство все - супер. И ношу я ее с удовольствием. Потом даже увидела в одном очень дорогом киевском бутике почти такую же (чуть чуть другая ткань) за четырехзначную сумму. Короче хорошая юбочка. Но суть в том что я умудрилась за последний месяц поправиться. Сегодня в нее еле влезла.

Но суть не в том.

Как только я ее одеваю мне такой облом целый день что-то делать прям жах. ВСЕГДА. Прям "Обломов 100%"

Не могу понять связи. Мож кто-то обьяснит??