Шевченко
- 09.03.15, 21:25
Ликері
Моя ти любо! Не христись,
І не кленись, і не молись
Нікому в світі! Збрещуть юди,
І візаньтійський саваоф
Одурить! Не одурить Бог,
Карать і миловать не буде:
Ми не раби його - ми ЛЮДИ!
Сон
Наробив ти, христе, лиха!
А переіначив
Людей божих?! Котилися
І наші козачі
Дурні голови за правду,
За віру христову,
Упилися і чужої, і своєї крові!..
А получчали?.. ба де то!
Ще гіршими стали.
Світе ясний ...
Світе ясний ! Світе тихий !
Світе вольний, не сповитий !
За що ж тебе, світе-брате,
В своїй добрій, теплій хаті
Оковано, омурано
(Премудрого одурено).
Багряницями закрито
І розп'ятієм добито?
Не добито! Стрепенися!
Та над нами просвітися,
Просвітися!.. Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленими піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
4
Коментарі
Albus248
110.07.15, 02:48