Г Оль де?

                 Ненароджена
Ти будеш шукати – та не знайдеш,
Ти будеш звати – та не дозвешся.
Десь там в убогості, мати мене не народила,
А тому і я тобі життя не дала,
Бо не було мене, тому й тебе нема!
Не хотіла бідняків народжувати,
Та рабами багатіїв забезпечувати,
Тому що не тільки Шевченка читала,
А й з життя знала, з народу черпала,
Як воно тяжко важко побиратися,
Та все життя на дОлю сподіватися! 
І тепер кричи, вій вітром, плач дощем,
Але не повернеш, рабів собі не знайдеш,
В мене вільна душа, вона без тіла! 
                                Мат ви є Н к О