Звідкіля біда прийшла, туди й повернулася

Ой! Діти, діточки мої,
(плакала прамати України, та промовляла не тільки до українців, а й до росіян)
хоча й живете у Росії,
А чи не одна нас прамати породила?
А чи не у сина й у дочки захисту просила?
А чи не ваш двоголовий орел кружляє?
Мою землю топче, моїх діток вбиває!
Ой! Діти, дітоньки! Ви і далі будете мовчати,
Свою матір рідну на смерть йому оддавати?
Прошу вас мої дітки, благаю, поможіть!
Українську землю від російського загарбника звільніть!
Нехай кров на рівні ДНК зіграє, бунтує, мені помагає!
Від української землі злодія російського відвертає!
Нехай він на мої землі не зазіхає, та межу поважає!
Ой! Українські богатирі, захисники чи живі, чи мертві,
Ви ворога з України проженіть, та кордони захистіть!
Дух Бога! На українську землю зійди, та її оборони!
Богородиця! А чи чуєш ти, як плачуть матері?
Як синів своїх хоронять, як рани їм лічать?
А ворог і далі продовжує дітей українських калічить!
Ти мати, ти знаєш як болить, коли із ран у дитини кров біжіть!
Ось і плачуть матері, жінки і дочки, сльози проливають,
У тебе, Богородице, допомоги благають!  
Звідкіля біда прийшла, туди й повернулася
А я Богу посміхнулася!
Голова у ворога і загарбника України покотилася,
А я Богу помолилася!