Блог Гро

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

Гро

Лирика

Душу раненую мне не излечишь

Сердце разбитое тебе не открою

Просто тихо обними за плечи

Когда кошки скребут или волком вою

Встану утром, выпью свой кофе

Глаза накрашу, надену улыбку

Поцелуй меня, милый, я не против

Все мы платим за свои ошибки

Три пути, как поется в песне:

Ждать, бежать, сигануть с крыши

Счастье там, где небо и солнце

Не отпускай, когда я поднимаюсь выше...

Коментарі: 2

Гро

Тільки чекай... (мобілізація)

28.01.15, 16:56

Чоловік моєї подруги в понеділок поїхав до Львівської області, мобілізували.

Про цю хвилю навіть в новинах було - http://24tv.ua/news/showNews.do?pershi_mobilizovani_vidbuvayut_z_viyskkomativ_na_navchannya&objectId=536020

Але це все тільки напів-правда. Добровольців саме з того військкомату не було, або було набагато менше ніж кажуть.

І не проводили ніякого медогляду. через це вже декількох чоловік повернули.

У них були певні проблеми в стосунках, але здається останні події змінюють все і всіх.

Я сама від себе такого не очікувала - написала про них вірша.

Байдужістю своєю серце моє краєш

Обов'язків своїх завжди уникаєш

І хочеться голосно крикнути:

Любий, а не пішов би ти!

Крикнула, сказала, легше стало

Нічого між нами мов не бувало

Кинули кохання напризволяще

Живемо окремо, мабуть зміни на краще

Почали оформлення документів

На виплату для сина аліментів

Та прийшла повістка, мобілізація - забрали

І для нас життя зовсім іншим стало

Я чекатиму милий, я молитимусь,

А погані новини я не дивитимусь.

Не повірю чуткам, бо надія не вмирає

Коли на батька свого сина жінка чекає

Звісно вірш нерівний, недосконалий, але він щирий.

На додачу чудове відео та пісня від Владіслава Левицького https://www.youtube.com/watch?v=J6zsQ1h9b_k

Коментарі: 7

Гро

Матусю, не плач!

21.02.14, 02:23
мама

Матусю, не плач! Витру я твої сльози

Віршами своїми, що з серця летять

Мов білі журавки, а там при дорозі

Мов наймити воля і доля стоять.

Матусю, не плач! Будуть зміни на краще,

Бо ціну криваву сплатили сповна

Не може Господь кинуть напризволяще

В молитві поєднані наші серця.

Матусю, не плач! Буде ранок і зорі

Мов думи сумнії із неба зійдуть.

Події в історії стануть марою,

Героїв же вбитих нам не забуть.

Коментарі: 3

Гро

Молюсь і плачу, плачу і молюся
А груди стис нестерпний біль.
Чи ще колись на Україну подивлюся
Мов не було трагічних цих подій?...

Всі сльози висохли і очі вже не плачуть
Лиш серце стогне у скорботу сповитЕ...
І сон не йде, а зорі з неба бачать...
Що Божий суд нікого не мине!!!

Коментарі: 11

Гро

Мамо, пробач...

26.01.14, 23:43
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Ти пробач мені мамо,
Що я стала собою
Що назад не піду
І "не здамся без бою"
Що кайдани порвала
І катів не боюся
Хоч на серці журба,
Я лиш вголос сміюся

Посміхнусь їм з любов'ю,
Втру заплакані очі
Пробиватись крізь дим
Навіть сонце не хоче.
Та надія не вмре
Не полишить Вкраїну
Бо без користі завжди
Любить матір дитину.

26.01.2014

Коментарі: 12

Гро

Наше майбутнє в наших руках!

25.01.14, 19:40
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Немає слів щоб висловити тугу,
Немає дій що можуть знять напругу...
Та втамувати весь народний гнів,
Ми нація одвічних бунтарів.

В безсилі крила вітер зміни не повіє
Та ще надія - вогник у серцях жевріє
І дай нам Боже виховать з синів
Не батраків - майбутніх кобзарів.

Бо діти наші наче колосочки
Маленькі зірочки - сини та дочки
А споконвіку що посієш те й пожнеш,
Пильнуй, не нехтуй небезпекою пожеж.

Коментарі: 0

Гро

Москва, Москва...

10.11.13, 12:47
москва, путешествия

Еду в командировку)
Боязно, сто лет никуда сама не ездила, а в России уже лет 6 не была)

Надо наверное фотоаппарат взять, хоть Москву по фотографирую)

Коментарі: 12

Гро

Моя любовь...

Так призрачна и так туманна...

Она чиста...

Ни капли в ней обмана...

Она печальна...

Льются слёз потоки...

Она открыта...

И стихов пишу я строки...

Она жестока...

И ошибок не прощает...

Она слепа...

Над пропастью... у края...

Коментарі: 3

Гро

Before you say Goodbay...

17.10.13, 10:41
зима, осень, соцсети

То ли осень, то ли зима приближается...

Ухожу до весны в спячку, закрываю все странички, удаляю все вконтакте, одноклассники и прочую ерунду.

Так хочется живого общения, чего-то настоящего, а не смайлов и лайков)

Проверим на долго ли меня хватит ))))

P.S. Проблема разрешилась сама собой)) после очередного сбоя и провалившейся попытке востановить пароль для Вконтакте (скан паспорта им нужен, ещё чего)) решено оставить это дело. Есть и почта и телефон - кому надо, те найдут :)