Ніяких помилок у Юлії Тимошенко, про які
говорить "умовний опонент" В'ячеслава Ільченка - не було. Була звичайна
річ, яка відбувається в людській історії: молоді та недосвідчені народи
в справі державного управління та свідомій участі в політичному житті
часто "ведуться" на демагогічні прийоми політиканів від старого режиму.
Користуються тим, що у звичайних людей, не фахівців, зазвичай погана, дуже погана пам'ять не тільки на історичні події, але і на події приватного життя.
У Юлії Тимошенко, головні "помилки" такі:
а) вважати, що люди змінюються так само швидко, як відбуваються події
б) надмірна довірливість тим, з ким взагалі не варто розмовляти.
Отже:
1).
УДАР та Порошенко в найтяжчий час протистояння з Росією та з власною
розрухою самоусунулися від керівництва державою, терпляче чекаючи, доки
керівники на голому місці у боротьбі з труднощами перехідного періоду не
розгублять власний авторитет.
2)І
тоді, коли ці камікадзе заткнули основні дірки в економіці та армії -
тодіі "соратники" типу Луценка чи Томенка одразу перебігли до Порошенка,
який став "новим обличчям української політики".
3)І
навіть опонент В'ячеслава Ільченка почав докоряти "помилками"! Ні, це
звичайний процес у нерозвинутих країнах, де провину за труднощі
покладають не на причини кризи, а на тих, хто з ними бореться.
4). Але
скоро нашим опонентам доведеться говорити про "помилки Порошенка" - бо
він прийшов НЕ на готовеньке, а на ВІЙНУ, де потрібно чітко визначатися.
5. Він хотів м'якого крісла, але отримав розпечену історичну сковорідку. Бо події революції ще далеко не закінчилися.
6.
І зв'язки Порошенка з євроазіатським світом стануть ясними скоро усім і
що буде сприйматися як зрада. До речі, зараз Порошенко ЩЕ НЕ вступив на
посаду - тому наступом армії керує зараз саме Турчинов.
7.
Це розуміють і у Януковича, і у Путіна, і Фірташ. Саме тому схвально
сприйняли його обрання. Якщо такий гнилий політик як Анатолій Гриценко
його схвалив - це показово.
8. Турчинов повинен зачистити бойовиків ДО ТОГО, як Порошенко прийме посаду Президента - менше буде підстав для відступу.
9.
Він мені нагадує в історії Петра1, який простягнув руку пруському
королю, якого російські війська щойно розгромили.
А тут трапилося таке
щастя!
Але нехай Петра 1 Порошенко згадає - що потім сталося з цим Петром1!
10. А ми знаємо:
а) про люстрацію вже не йдеться
б) про скасування влади 6-10 кланів - не йдеться.
в) про євроінтеграцію та про НАТО - не йдеться.
11.
Тепер Порошенко буде неодмінно шукатиме компромісу з Путіним. Цікаво -
якою ціною? Але недалекоглядний обиватель буде на нього молитися...
12.
Знаємо, що небажання перемоги призводить до ще більших людських втрат
та пролиття крові. Історія Першої Світової війни це яскраво доводить!
Станіслав Овчаренко