А на полі соняхи стояли, а під ними падали бійці.



Олесь Санін режисер фільму «Поводир» розповів історію однієї жительки Маріуполя Донецької області.

«Мені коханий казав, що пішов у військо добровольцем, підвозити воду українським бійцям. Насправді ж - воював… А я не знала…- почала розповідь молода жінка. - Якось увечері, коли син не міг довго заснути, зателефонувала коханому і попросила його розповісти малому казку. Тільки передала телефон дитині, як малий влігся, а незабаром і заснув. Після цього телефон коханого більше не відповідав. А згодом його зранене тіло знайшли у соняхах. Їхню бригаду розбили окупанти… А він із важкими пораненнями в живіт та ноги лежав у соняхах, стікав кров’ю і розказував казку синові…»

Бійців ДУК відсторонили від бойових операцій.



Багато хто знають, що влада вже давно намагається знищити ДУК "Правий сектор". Що нас оббріхують, пробують дискредитувати тощо. А от що відбувається "під водою". Це знаємо ми, цим зайняті голови наших командирів. Я хочу, щоб ви теж знали.
     Найвище політичне і військове керівництво України під тиском і Росії, але скоріше за все, з власної волі теж - вже давно віддало наказ: "Правого сектора" на фронті не повинно бути.  Цей наказ діє десь із ранньої весни. Всупереч йому ми весь цей час воювали, роблячи так, щоб оті зрадники нагорі думали, що нас на фронті немає, але щоб ви, наші друзі, знали, що ми продовжуємо бити агресора.

 Згідно наказу бійці ДУК не можуть, ні брати участь у бойових операціях, ні навіть просто базуватися і пересуватися поблизу передової без згоди командирів ЗСУ, які відповідальні за цю ділянку фронту.  У ближньому тилу нас просто не повинні пропускати  через армійські блокпости, не повідомляти паролі тощо. Але ми завжди діяли і продовжуємо діяти у тісній співпраці і взаємодії з командирами і бійцями ЗСУ. Ми потрібні цим комбригам і комбатам, щоб закривати дірки в обороні, займатися розвідкою, підіймати бойовий дух солдатів тощо, і вони на власний страх і ризик, порушуючи накази зверхників із Києва, не заперечують проти нашої присутності на фронті, а часто і звертаються до нас по допомогу.

Поки ми воюємо без шевронів, "косячи" під бійців ЗСУ - все нормально. Як тільки  стає відомо, що десь у бою взяли участь бійці ПС - починається страшенний скандал. Верховні тилові криси з Києва влаштовують фронтовим полковникам через нас таке, що пристойними словами не описується. Їх змушують писати  пояснення, що на фронті робив "Правий сектор", їм оголошують догани і погрожують звільненням з армії. Деякі з них і після цього дозволяють нам крадькома лишатися, але рано чи пізно нам доводиться забиратися з цієї ділянки фронту, щоб не підставляти армійських командирів ще гірше.

Так, ми дуже не хочемо їх підставляти. Але повністю приховувати нашу присутність на фронті, як хотілося б цим командирам, не можемо теж. От, наприклад, ми відкрито заявили про свою участь у нещодавньому бою під Старогнатівкою - ще до його закінчення. Бо було зрозуміло, що це серйозний бій, що будуть поранені і, можливо, загиблі. Так і вийшло - у ДУК 3 загиблих, 5 поранених. Коли за підбиту нашими пацанами ворожу техніку отримують нагороди армійці - Бог з ним, хай буде так, не заради нагород воюємо. Але де, якщо не в бою з окупантами, загинули і дістали поранення наші хлопці?   Не брехати ж нам, що самі померли?

Ми повністю на утриманні народу - через волонтерів. Якщо люди не будуть знати, що ми воюємо, нам не будуть допомагати - ні харчами, ні паливом, ні медикаментами, ні спорядженням. Бо люди допомагають тим, хто воює, а не тим, хто без діла висиджує на базах. А без їхньої допомоги ми не зможемо воювати за Україну. Замкнене коло.

Отже, ми заявляємо: ми воюємо. І після цього автоматично втрачаємо можливість воювати - принаймні, на одній конкретній ділянці фронту, яка нами вже опанована, розвідана, де ми кожен кущик знаємо... Вперед, хлопці й дівчатка, починайте усе спочатку.

Це стосується навіть наших медиків - уславлених "Госпітальєрів". Їх теж виганяють з фронту.

У проміжках між втратою однієї ділянки фронту і знайденням можливості воювати на іншій наші хлопці таки сидять на базах. Іноді це триває задовго. Згадайте, що наші добровольці не отримують зарплат. І от, приміром, боєць місяць або більше сидить на базі, а його дитина вдома мало не голодує, а старенька мама хворіє, потрібні ліки, потрібні гроші, гроші, гроші... Перший рік війни можна було воювати на голому ентузіазмі і патріотизмі. Сім'ям, що залишились удома, допомагали родичі, волонтери, у деяких родин були збереження...

Нині економіка погіршилась, люди збідніли, війні, через наших доблесних керманичів, кінця-краю не видно... А діти хочуть їсти, а родичам потрібні гроші на лікування. А їхній батько, чоловік, син, який мав би годувати родину, сидить на тиловій базі на всьому готовенькому і нічого не робить. В якого мужика, скажіть мені, сумління таке витримає? І уходять наші бійці - а це кращі бійці - або додому, у мирне життя, заробляти гроші, або у інші військові з'єднання, де платять зарплату. Перші обіцяють негайно повернутись, як тільки "почнеться", другі навряд чи повернуться, бо підпишуть контракт. І що ти їм скажеш? Не до ворогів же за грошима пішли.  Так, і саме так нас зараз знищують. Не дають воювати, відрізаючи від нас таким чином і кращих наших бійців, і волонтерів. Залякуючи і караючи командирів ЗСУ, які співпрацюють з нами.

Знаєте, до чого вже доходило? Ми отримували від наших друзів повідомлення, що на наші фронтові бази їдуть контролюючі інстанції  перевіряти, чи нас на тих базах справді немає. І ми блискавично вантажили всю нашу зброю, весь БК, всі особисті речі - уявіть собі це пекельне навантаження для хлопців - бігом тягати ящики з отим БК, особливо, коли спека. Ми вшивалися буквально останньої миті, пересиджували "наліт" у найближчій посадці і потім поверталися знову.

Звичайно, все вивезти неможливо, частину речей  ми забували. Але перевірки ніколи не бували ретельними, бо в перевіряючих піджилки трусилися від самого факту перебування поблизу передової. Покрутилися 5 хвилин  і по газах...  А ми ж тут живемо і воюємо.
Тому поверталися і починали знову розвантажувати наше майно...

Доходить і до того, що, їдучи з передової у прифронтове місто - наприклад, в аптеку чи на "Нову пошту" - ми змушені знімати наші шеврони - шеврони ДУК, з якими пройшли рік війни, щоб нами не зацікавилась військова поліція.

Якого біса ми маємо так принижуватись? За що? За те, що наши хлопці  гинуть у боях? Ще й оббріхують нас по всіх бригадах, що правосєкі ніби-то повтікали з-під Старогнатівки першими і кинули армійців напризволяще. Я там була і знаю, хто втікав першим, а хто відходив останнім. Але на відміну від авторів цієї брехні, не маю мети вбити клин між своїми, тому казати про це не буду.

Вже чую класичний аргумент "порохоботів": якби ви легалізувалися, як зробили інші батальйони, була б у вас і зброя, і БК, і зарплати, і можливість воювати.  По-перше і головне: ми ніколи не відмовлялися від легалізації, ми добивємось її вже більше року. Просто всі умови, які нам пропонувалися досі, були спробою нас надурити, розвести, як лохів. Це були спроби не ввести ДУК "ПС" у правове поле, а роздробити його, розділити на окремі дрібні підрозділи, нав'язавши цим підрозділам своїх благонадійних командирів - тобто, знищити ДУК як цілісне явище.

По-друге: більшості легалізованих добровольчих з'єднань, зокрема, "Азову" і "Донбасу" - теж не дають воювати.  Якщо всі у підрозділі мотивовані добровольці, то сидіть у тилу.  Якщо всі примусово мобілізовані, або добровольці розчинені серед мобілізованих - будь ласка, просимо на передок. Застосовується зрадницька методика - як би так воювати-воювати, щоб ніколи не перемогти.

 Поки що ми лишаємось на фронті. Побажайте нам успіху.

P.S. На фото я з волонтерами з Обухова, на тлі їхнього мікроавтобуса. Пам'ятаєте, як я через Фейсбук просила для нашого підрозділу харчі? Ці дядьки привезли нам харчі - повний оцей червоний мікроавтобус. Нам мало вистачити цього дуже надовго. Але більшу частину цих харчів ми роздали місцевим. Бо довелося залишити базу, і не було чим вивезти...

ОЛЕНА БІЛОЗЕРСЬКА.

В Іловайську був просто розстріл добровольців - боєць «Донбасу»



Передісторія війни бійця батальйону «Донбас» Михайла Савульчика з позивним «Ельф» починається з Майдану. Як він розповідає, був в одному зі штурмових загонів самооборони. В часи Революції гідності на Михайлівській площі «Ельф» організував «Михайлівську Січ». Потім, разом із ще двома друзями, активно брав участь у всіх «гарячих» точках на Майдані. Звідти ж друзі відправилися у добровольчий батальйон «Донбас». Разом звільняли міста на сході, зачищали, контролювали. А потім був Іловайськ, поранення і втрата побратима. Михайло Савульчик розповів Радіо Свобода про один із найгарячіших моментів війни. Михайло звинувачує владу в трагедії під Іловайськом, стверджуючи, що метою пастки було знищення добровольців.

- Ми виїхали із Курахова на Іловайськ.  18 серпня заходимо з двох боків на Іловайськ. З одного боку, де залізниця – перша штурмова, і з іншого боку заходила наша, друга штурмова група. Я з «Фаготом» був у другій. Заходимо – а по нас одразу почали прицільно мінометами стріляти. Ми ж поставили протитанкову установку. А тут міномет за 100 метрів бахнув. Хоп – за 50. Ми різко згортаємося, від’їжджаємо. «Бах» – на наше місце прилетіло.

     Починається 19-те. Намагаємося взяти місто. 4 трупи. Поранених навіть не можу перелічити – двір був завалений. Коли ми їхали туди, Семенченко віддав наказ: «беріть продуктів та боєприпасів тільки на день». Ми взяли по сухпайку. Я звик рюкзак гранатами набивати. Набоїв купу набирав. Потім тільки хлопцям пачками розкидав.

     Перший день бою закінчився, ні в кого набоїв не було.  Сухпайок з просроченим терміном зберігання зїли. Набоїв, їжі, води,  світла  – нічого не було.  Купа трупів і поранених.  

      20-го зранку відправили чотирьох поранених на бусику.  Потім ми виїхали в тому ж напрямку до блокпосту, дивимося – а там наш бусик, але вже з трупами, підірваний з гранатомета і ніякого блокпосту немає. Це найгірша «підстава», яка може бути, від армії.  Армія пішла з єдиної дороги, яка зєднувала нас.  Це була катастрофа.

     Порошенко тоді казав, що підмога затрималася на 4 дні. Потім виявилося, що це брехня.  Нас там просто кинули. Це була ідеальна домовленість.  Зрадникам потрібно було  добровольців знищити.

     --- Ми жили у трьох будинках поряд. Там ще навіть місцевий чоловік був, нам яйця давав – у нього кури були. Приходить і каже: «Ось, хлопці, вам яйця до картоплі…»   Місцеві до нас приходили. У школі вони ховалися в підвалі з дітьми. А ми жінок з дітьми питаємо: «А де ваші чоловіки?» - «Чоловіки стріляють з іншого боку».      Був ще «дідок» там. Це уже після мого поранення. Приходить, посидить, іде. Через 10 хвилин обстріл. Примітили хлопці його, потім за барки – а в нього папірчик і коректировка. Він у радянський час був корегувальником. Хлопці його до стіни – і розстріляли.

     21-го ввечері сусід каже: «У мене є технічна вода в бочці, можна помитися». Ми такі щасливі. На вулиці +30, а ми бронежилети давно не знімали. Спітнілі. Думаю, піду помиюся. Помився, заходжу до себе у двір – і починається мінометний обстріл. Я бронік одягнув, думаю, зайду в будинок, візьму автомат, каску. Я навіть не чув свою міну. Кажуть, що свою міну не чуєш. За шість метрів від мене «стодвадцятка», або «Нона», теж 120 міліметрів, прилетіла. Тільки пам’ятаю, що я летів, впав, кругом дим, пекельний біль. На мій крик прибігли хлопці.  Валєрка, мій дружбан, джгут не шукав, зняв з себе бандану. В мене артетія була перебита на лівій нозі, він перетягнув. а туди, де вони сиділи, коли мене поранило, прилетіла міна. Якщо б мене не поранило, вбило би їх. Потім в інкасаторську машину мене посадили. Ми у «сєпара» забрали «приватбанківську» інкасаторську машину. Вона з автомата не прострілюється.

 --- Я по телебаченню якось сказав, що за чотири дні до нас можна було дійти пішки. Просто нам допомогати ніхто не хотів. Навпаки, з під Іловайська вивели війська, щоб нас там закрити. Якби ми взяли Іловайськ, то ми б закінчили війну. Іловайськ – це єдина залізна дорога на Донецьк з Росії. Поїздами туди поставляється зброя і продукти. Взяли б Іловайськ, Донецьк би через пару місяців здався сам.

     Росіяни самі говорили нашим хлопцям, які були в полоні, що вони вже стояли на найголовніших висотах і 4 дні чекали нашого виходу. Там був тупий розстріл.

     Мого «Кейна» там вбили. Класний був хлопець з мого підрозділу.  

     Іншого, позивний «Контра» еж друг мій), поховали з почестями на Південному цвинтарі у Києві. Також його впізнали по ДНК.

     А ще одного, Вадіка, знайшла Організація «Червоний Хрест». У нього жетон був,  по ньому знайшли останки, обгризені собаками. Поховали в Житомирі, з почестями. Всі вони наші герої, яких не хоче визнавати зрадницька влада.

 

У нас війна, але  її називають АТО. Чому мобілізація іде на АТО? Цим же СБУ має займатися.  По закону повинен бути воєнний стан. Відбувається якесь махлювання.

А котел потрібний був для знищення  добровольців.  Туди був вхід, виходу не було. Хто туди воювати йшов, хто на допомогу. Пропускали всіх але виходу звідти не було. Наших добровольців вище керівництво знало, тому що ми говорили ще тоді, що ми повернемось, і в Києві наведемо порядок – це була причина.

     Ми тоді штурмом брали місто за містом. Після Іловайська ні одне місто, ні одне село не було взяте українською армією. Нас була тисяча, зараз вже більше ста тисяч. Ні одне місто не береться, тому що війна може закінчитися і буде кому наводити лад в країні.

Повзуча контрреволюція.


Як депутати БПП і НФ допомагають Президенту повертати людей Януковича до влади.

Київську міліцію зараз очолює Олександр Терещук - начальник МВС на Волині часів Януковича, який розганяв луцький Євромайдан.   Громадський люстраційний комітет 3 місяці добивався звільнення Терещука за Законом «Про очищення влади», поки на одному з засідань Яценюк радісно не повідомив, що його таки люстровано.  Однак майже одразу Президент вивів Терещука з-під люстрації, скориставшись нормою закону, що дозволяє повертати осіб вищого офіцерського складу, «якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави» (як головний міліціонер Києва забезпечує обороноздатність?). Попередньо він був зобов'язаний «погодити» кандидатуру Терещука з парламентським комітетом з оборони.
Хто ж ці народні герої, які дозволили Президенту повернути на посаду людину, що допомагала Януковичу боротися з Євромайданом?
На засіданні Комітету з питань паціональної безпеки і оборони «За» проголосували 9 народних депутатів від двох найбільших парламентських фракцій з 10 присутніх на Комітеті парламентарів.
Блок Петра Порошенка: Юлій Мамчур (заступник голови Комітету), Іван Вінник (секретар Комітету), Артур Герасимов, Ірина Фріз / Iryna Friz.
Народний фронт: Сергій Пашинський (голова Комітету), Юрій Береза, Дмитро Тимчук, Aндрей Tетерук, Тетяна Чорновол.
Протокол засідання:http://komnbo.rada.gov.ua/komnbo/control/uk/publish/article
Отак Президент і частина депутатів бере під своє крило силовиків часів Януковича, які фахово калічили і вбивали тих, хто стояв на Євромайданах по всій Україні. І, між іншим, боровся за те, щоб  Петро Порошенко зміг стати Президентом Украіни, а нинішні парламентарі - народними обранцями.  І зажив Порошенко   по-новому - був міністром у системі Януковича, а став президентом.

Шановні депутати, поясніть, будь ласка, логіку, за якою ви відміняєте люстрацію людини з системи Януковича?  Може, тоді одразу поновите на посаді Захарченка? Пшонку?  Можна і Азарова, він ще й цілу команду з «уряду в екзилі» з собою приведе. Поясніть луцьким активістам і всім нам, чому ви вважаєте людину, що переслідувала їх під час Євромайдану, гідною будувати нову країну настільки, щоб йти проти вимог суспільства?
Пане Президенте, поясніть, будь ласка, невже у 44-мільойонній країні, яка за останній рік навчилась перемагати російську армію і набрала патрульну поліцію, не знайшлося більш гідного кандидата для цієї посади?  І як головний міліціонер Києва забезпечує обороноздатність держави?

Коли руками нової влади повертається старий режим, це вже не саботаж, це  контрреволюція.  Пора повертатись туди, звідки починали люстрацію.

Світлина від Владимира Филиппова.


Російська п"ята колона в Україні.

Володимир Пилипчук: "Порошенко - "главарь" п'ятої колони Москви в Україні?"

Звідки ростуть ноги всіх наших рукотворних поразок? - Володимир Пилипчук
Відомий політик, економіст, громадський діяч, публіцист Володимир Пилипчук різко розкритикував дії глави держави:
"Дивні діла твої, Порошенко (як для нормального президента європейської держави)!!!
Згідно з міжнародними санкціями, авіакомпанії світу, які здійснюють авіарейси в Крим - піддаються штрафам і їх літакам забороняють здійснювати авіарейси в Європу і США...
Лише одна Україна не штрафує російські авіакомпанії, які щоденно здійснюють біля ста рейсів в Крим...
Більше того, літаки цих же російських авіакомпаній безперешкодно здійснюють авіарейси і в аеропорти континентальної України.
І ніхто їх не штрафує, не забороняє здійснювати польоти в УКРАЇНУ, не судить і не арештовує самих літаків...
Дивно, правда?
І взагалі - ФАНТАСТИКОЮ є те, що Липецька фабрика РОШЕН, вільно і впевнено виграє в судах Росії справи проти самої Росії і російської влади? (нещодавнє зняття арешту з активів Липецької РОШЕН) Але, при цьому,"команда Порошенка" ніяк не може виграти в російських судах справ проти Савченко і Сєнцова?
Що це - новітній таємний протокол до пакту Молотова-Ріббентропа, що укладений між Путіним і Порошенком по здачі України та її інтересів? Порошенко - агент москви? А чи не звідси ростуть ноги всіх наших рукотворних поразок як  в військовій так і в соціальній, банківській, правовій, економічній і міжнародних сферах?"

для порталу Воля народу

Конституційний суд і влада - зрадницька змова.

Історія повторюється,  а  так  званий «конституційний суд»,  ЯКИЙ ВЖЕ  ЗДІЙСНЮВАВ  ДЕРЖАВНИЙ ПЕРЕВОРОТ  в УКРАЇНІ  і СВОЇМИ  ДІЯМИ  ПРИЙМАВ БЕЗПОСЕРЕДНЮ  УЧАСТЬ  в УЗУРПАЦІЇ  ДЕРЖАВНОЇ  ВЛАДИ БАНДОЮ  Януковича,  нині  знову ПІШОВ ПО  ЗЛОЧИННОМУ  ШЛЯХУ  ДЕРЖАВНОЇ  ЗРАДИ.   Прикриваючись гібридною війною, мовляв справжньої війни для них немає, запроданці в мантіях як  заправські наперсточники по виклику, в черговий раз посягнули на законність і правопорядок, на конституційний лад, на  НЕПОРУШНІ  ПРАВА ВЛАСНОСТІ  НАРОДУ НА ЗЕМЛЮ  і  на  саму Конституцію.  

Своїм рішенням судді цього «конституційного суду», на яких заведені кримінальні справи за попередні дії і рішення, знову прийняли  рішення на замовлення олігархічного криміналітету, яким посягають на власність НАРОДУ (ЗЕМЛЮ) і  вдруге відкривають двері до узурпації державної влади кучкою олігархів  з  остаточним пограбуванням  України  і  поневоленням  УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

Голу ПРАВДУ  про жахливі наслідки цього рішення та про дійсні наміри кримінального олігархату, очолюваного Порошенком і  Яценюком, що злочинним  і  антиконституційним шляхом  на крові Небесної  Сотні захопили і окупували  державні органи влади, щиро і відверто говорить Ігор Запрудський (ГО «Вільний простір»). Але цей висновок   продажнього «конституційного суду» матиме найгірші наслідки для самих суддів та для замовників такого антинародного рішення, бо ОСТАТОЧНЕ  РІШЕННЯ  БУДЕ  ЗА  УКРАЇНСЬКИМ  НАРОДОМ,  ЯКИЙ ПОРОДИВ ЦЮ ЗРАДНИЦЬКУ ВЛАДУ ГНОБИТЕЛІВ,  ГРАБІЖНИКІВ  і  ВБИВЦЬ  І ЙОМУ ЇЇ ЗМЕТАТИ. 




Сергій Файфура "Бандера"

Опубликовано: 3 авг. 2015 г.
Автор та виконавець - Сергій Файфура.

День Незалежності чи день скорботи?

По вже підтвердженим фактам зрадництва, українці переконалися, що минулорічний парад був використаний виключно для піару нікчемного «гаранта»  , для відволікання уваги громадськості від важкої обстановки на фронті,  для підступного зрадництва  на  найвищому рівні  та для відведення в Київ значної кількості військової сили  і  відповідного послаблення українських  збройних  сил на  фронті.  

 «Гарант» війни, крові і  мародерства  не  має ЖОДНОГО  морального права влаштовувати собі  піар-паради за наш рахунок, доки  не оголосить війну війною і  не припинить підступне вбивство УКРАЇНСЬКОГО  НАРОДУ  на неоголошеній війні ! Хай краще «главнакамандувач» кине  ВСІ СИЛИ  НА  ПІДТРИМКУ і   ЗВІЛЬНЕННЯ  ВІД  ОКУПАНТІВ   ПОВСТАЛОЇ   і   ВОЮЮЧОЇ  ГОРЛІВКИ, ЩО  ЗАХЛИНАЄТЬСЯ  В КРОВІ !!!

Порошенку сподобався парадік в минулому році, в той час, як вмирали на Саур - Могилі та в Іловайську без зброї, без техніки, без підтримки.  

Повним ходом йде підготовка до параду цього року, на полі Антонова марширують колони солдатів, які шикарно екіпіровані, з блискучею новенькою зброєю.

Я пам'ятаю минулий рік. Ми тут билися в істериці через котел, що замикався в Іловайську, а нам сотні клоунів доводили, що парад  це святе, це те, що потрібно, що техніка поїде в Іловайськ, що покажем паРаші нашу міць.

Ну що, поїхала техніка? Міць показали? Неміряна кількість загиблих через показну міць в Києві. Україна і зараз хоронить хлопців з того рукотворного зрадницького котла.

Тільки РАЗОМ МАЄМО НЕ ДОПУСТИТИ чергового піар-параду в Києві для СТВОРЕННЯ ЧЕРГОВИХ «котлів»  і  ЗАПЛАНОВАНОЇ  мінськими «договорняками»  ЗДАЧІ  ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ !

Геть  БАНДОкратію  ЗРАДНИКІВ  від  керма держави !

Обращение к защитникам Путина.

   Константин Натанович Боровой -- российский предприниматель и политик.

Меня достали разные "доброжелатели", те самые 85% охранителей и поддержателей, защищающие Путина и потому скажу ещё раз: 

1. Россия страна агрессор и таковой являлась всю свою историю со времён Ивана Грозного.

2. СССР распалось потому что никто не верил и не желал сидеть под властью Москвы. Их держали силой. Как сила исчезла, выяснилось, что всё это фиговое  "братство народов", никогда не существовало.

3. Сложить обратно СССР ни под каким соусом не удастся.  Поэтому, можно забыть и даже не начинать. Любая бывшая республика или советский сателлит так и бежит в НАТО, потому что не знают каким забором от вас, любезных, отгородится. Так их достала вся та вонь, что идёт из Кремля последние, как минимум, 100 лет.

4. Никто русского ядерного оружия и разных истерик её поцреотов о том, что они покажут кому то кузькину мать, не боится. Хочу напомнить, что на любое хотя бы поползновение к ядерной кнопке - России не станет в течении часа. Без разговоров, выяснений и разведения светских раундов.  Кроме как заявлять, что уничтожим весь мир,  вы же ничего не можете и не предлагаете. Весь мир прекрасно понимает, что на самом деле вы из себя представляете - отстало-дикая папуасия третьего мира с претензиями на величие. Томный вечер с вашим участием в мире давно закончился.

5. Украина ведёт совершенно законную и справедливую войну за свою территориальную целостность, достоинство и право на самоопределение. Не знаю, будет ли Украина образцовой западной страной с сильной экономикой, но она будет независимой страной. И Крым никто обратно завоёвывать не будет.  Россия его не удержит. Пока пусть играется, тратит там  200 миллиардов $ и важно раздувает щёки - конец неизбежен. Вопрос времени.

  6. Путин и его клика - достаточно умелые интриганы, КГБэшники, бывшие коммунисты, экспроприаторы чужого имущества и всё ещё настоящие палачи и убийцы.  Скажу кем они, на самом деле, никогда не были и не будут - строителями нормальной страны и экономики. Все достижения Путина - это удачная для его допотопной  экономики мировая конъюнктура с потреблением газа и нефти. Сейчас она наглядно меняется на глазах. Потому чудеса закончились или заканчиваются.   Когда рванёт и как рванёт не знаю. Но рванёт обязательно. Сомнения? Быстро листаем историю и вспоминаем почивший в обозе  СССР.

  7. Нет, никто не интересуется Россией. Она занимает очень последние места в интересах нормальных людей.  Почему - потому что эта страна ничем себя миру не предлагает. Она какое-то большое пустое место где-то на Севере с медведями и водкой.

8. Величия в России, в её культуре, экономике, достижениях, народе - нет никакого. Может были отдельные эпизоды и прорывы жуткой ценой, были отдельные писатели и музыканты, учёные и открытия. Но это эпизоды в очень долгой и серой истории. Можно всю жизнь хвастаться Ю.Гагариным и Л.Толстым, архитектурой Собора Василия Блаженного. Но это прошлое. Далёкое. А миру для величия нужна подпитка каждый день, сейчас. И никто не виноват, что величие страны в наше время измеряется навороченностью айфонов и автомобилей, а не пустыми  криками.

9. Для справки - Сталин был куда хуже Гитлера. Он наверное самый кровавый диктатор в истории человечества. И он оставил свой след в строительстве достижений тем, что уничтожил целую страну. Её лучших людей. И поэтому можете продолжать гордиться этим "ублюдком" у которого руки по локоть в крови. Большего проявления идиотизма быть просто не может. Только потом не удивляйтесь, что вас считают за рабов.

10. И ничего интересного в России ни для меня, ни для тысяч других нет и не будет. Почему? Потому что в мозгах ничего не поменялось. Построили пару небоскрёбов, надели на грязное тело более модные шмотки, сели на более продвинутые машины, даже компы дома поставили. А вот в мозгах как были совками так и остались. 

11. Да, это русские военные и их подручные бандиты сбили малайзийский самолёт с голландцами на борту, и да, это Кремль с его подручными убили Немцова и других оппозиционеров, корреспондентов, банкиров, просто людей, мечтающих о свободной России. Вы и ваши любимые власти отравляете, стреляете, вешаете людей. Сбиваете  пассажирские самолёты и потом две-три недели даже не даёте собрать гниющие тела погибших. И да, это вы грабите этих убитых пассажиров и оказываете помощь алкоголикам и бандитам из Донбасса.

12 . Ваша ложь известна и понятна всему миру, потому ничего доказывать вам лжецам не нужно. Нужно дружно посылать вас на три буквы, потому что по-другому вы не понимаете через свой ордынский менталитет.