Рецидиви любові - це гірш, ніж холера.Почуваєш себе, наче раб на галерах.Рецидиви любові... Як серце стискає...До болю нестерпно... Минеться... Я знаю.

В забутті, як колись, цілувала З терпким присмаком спраглі вуста. Твою сповідь до серця я клала – Відступала кудись пустота. Я голубила очі мінливі – Розчахнулась натура свята. Зупинялися люди у диві: Не в фаворі душі нагота. Тужно скрипка в душі вигравала, Сльози крапали, наче горох. Кожний віддих я свій рахувала, Не прожитий з тобою удвох… Припиняю віднині двобій цей. Крізь завії, і терни, й вітри, Крізь роки...

Читати далі...

III. БОЛІВАР Шведський стіл у ресторані. Тут усе, чого душа бажає: овочеві, бобові, пасти й лазаньї, яловичина й курятина, краби, безліч салатів та маринадів, усілякі східні смаколики (булочки з кунжутом, чорним тмином, тортики й тістечка, муси, йогурти, креми, джеми, чорний та білий мед), банани в соусі, фініки, персики, яблука, дині, кавуни, грейпфрути та апельсини. Голодним навряд чи звідси вийдеш. От і думаєш, як оті ...

Читати далі...

I. НА ТІ Ж ГРАБЕЛЬКИ… Упродовж травня ми з донями до хрипоти обирали країну та готель, де б змогли зустрітися цього року. Розкидало нас життя по різних містах і країнах. Я мешкаю в Черкасах, Яна – у Полтаві, а Ярослава – у Дубаях. Оскільки останнє слово було за мною, то знову наступила на ті ж грабельки – Єгипет: і море тепле, і харчування - аll inclusive. Чудова нагода...

Читати далі...

В той день ішов Він на Голгофу, Ніс на собі животворящий хрест. Народ Йому кричатиме вже потім: - Христос воскрес! - Воістину воскрес! Тоді ж тягнув Він непосильну ношу, За ним товпилася юрма пуста. А Він кривавим умивався потом, Від спраги тріскались вуста. Саднили рани на руках Месії, А від важкої ноші ноги гнулись. І розуміла, плачучи, Марія, Що від Ісуса люди відвернулись… А розпинали, Господи, як страшно!.. - Терпи, Ісусе! -...

Читати далі...

— Скучаешь?— Скучаю!..— Так что же не пишешь?..— Боюсь не ответишь,боюсь не услышишь.— А разве не глупо,скучать, и бояться?..В двух строчках о главном,о чувствах признаться...— Наверное глупо,наверное странно,наверно трусиха –боюсь я о главном.Боюсь, что отвергнешь,что скажешь: «Всё мёртво!» –и разом надеждыкак ластиком стёрты.— Послушай, не бойся,всего лишь три слова...И за руки вместе,и вместе мы снова!Скажи мне, что любишь,мне знать это важно! –Я ради тебя станусамым отважным.Взорвусь с...

Читати далі...

Хатки - біленькі печерички, І ти, мов храмова свіча.Згубила, бабцю, черевички, А може, їх позичив час...До щему горда і красива, Немов Мадонна вдалині.Ти посміхаєшся журливоІ хрестиш лобика мені.І все махаєш, все махаєшХустинкою в старих руках.Мене в дорогу проводжаєшНа битих зоряних шляхах.

А я просила: "Не губи!", Черкали небо голубиРожеві хмари.Нам було щастя до лиця, Співали трепетні серцяПід дзвін гітари.За обрій сонечко зайшло - Прозріння до обох прийшло -Тут слів не треба...Погасли зорі уночі, Уже не голуби - сичіКричали в небі.Уранці сонце - вже без нас - Розбилось об зими каркасХолодно-білий.Серед байдужої юрбиЗнялися в небо голуби - І полетіли...

Течуть дні за днями, за буднями - будні, Бажає душа і чуттів, і снаги - Дощами ридає розхристаний грудень, А січень січе, мов капусту, сніги.А нам до весни ще далеко-далеко, Замерзла ніч довга з нальотом сльоти.Де ж той український жаданий лелека, Що весни приносить у снах золотих?[Приєднана картинка]

Ти запитаєш: "Як жила?"Серед зими в огні була, А серед літа мерзла...Весною квіткою цвіла, Пізніше осінь замела - І зовсім щезла...Після зими - ізнов весна - З'явилась звабна і рясна - Волошка в житі.Скінчилась мука навісна, Змінилась музика сумна:Зове весна любити!Торкнулася мого чола, Я косу русу розплела - Пірнула у надії.Любов до краплі віддала, А у душі, ні, не зола, - Мелодії щасливі![Приєднана картинка]