05.10.2014. ВЕЖА БУРДЖ-ХАЛІФА Як для пересічних громадян, прокинулися ми доволі пізно а як для богеми, то в самий раз. Ледь устигли до шапковбирання - поснідати в ресторані. Ярославка, яка відсипалася у себе на квартирі, заїхала за нами опівдні, щоб ми, бува, не ...

Читати далі...

04. 10. 2014. ЗОЛОТО, ЗОЛОТО, ЗОЛОТО Це золото уже миготіло в очах. Справа в тому, що доні вирішили подарувати мені золотий ланцюжок - на пам’ять. Нам не поталанило з транспортом, бо цього дня Дубаї відмічали якесь місцеве свято, тож таксі піймати було нереально, а громадським транспортом тут не їздять (окрім метро, звісно). За весь час я один раз побачила автобус, але зупинку він благополучно минув. З...

Читати далі...

03.10. 2014 «ПАСПОРТ В ЗУБИ – І В ДУБАЇ!» Завтра у мене ювілей – півстоліття. У цьому є як свої недоліки, так і переваги. Мінус – це старість, що дихає в спину. Плюс - старша доня вирішила мамі зробити царський подарунок – поїздку в Емірати на цілий тиждень! І це класно, бо мій закордонний паспорт-незайманець давно уже бажає пригод і незабутніх вражень. А враховуючи те, що зі мною поїде ще...

Читати далі...

III. Зимовий день – як заячий скік. Наче нещодавно засвітився – і ось уже згас. Аліска поверталася додому з ліхтариком, бо другий тиждень поспіль вимикають світло, коли їм заманеться. Пихтіла, як їжак, на сьомий поверх і думала, що несе на собі зайвих три-чотири кілограми лахміття… Вдома поскидала з себе капустяне листя, заварила в гейзері духмяної кави, плюхнулася на диван і стала думати про вічне. Мабуть, усе пізнається в порівнянні...

Читати далі...

II. До аптеки знову влетів ненаситний чоловік. Вона подумала, що , певно, йому не сподобалися презервативи. Чи не підвели, бува, ультратонкі? «Сваритися буде, а це надовго», - приречено подумала вона. Народ знову притих. Як не дивно, він знову попросив упаковку. «Значить, пішли на душу», - пораділа черга за людину й полегшено зітхнула. Але Аліска уже цього не бачила, бо їй набридло чекати. «Аптек у Черкасах – як собак нерізаних, - філософськи видала вона. – Це вам не Емірати...

Читати далі...

I. День благословився на світ морозним зимовим ранком. Аліска, як та капустина, неквапом вивалилася зі свого під’їзду і почвалала в пошуках хоч якого-небудь позитиву. Люди цього недільного дня, на щастя, не плутались під ногами, бо сильна половина мирно товкла продавлені дивани, слабка вовтузилася на кухні, варячи своїм домочадцям супи й борщі та смажачи котлети із субпродуктів. Натомлені нічними...

Читати далі...

Треба сказати, що нинішнє ЗНО виявило непогані результати абітурієнтів, кращі за минулорічні. Але й без казусів не обійшлося. Тож посміхніться) Орфографія та пунктуація збережені.Сесія 1. Тема: "Які чинники мають переважати у вихованні особистості?"* В дитинстві я уже розумів, що таке особистість, а мій друг ні. Він так і залишився без особистості.* Немає значення, яка у тебе орієнтація. Прикладом цього є Чіпка.* Тарас малював обломком олівця, а потім...

Читати далі...

Треба сказати, що нинішнє ЗНО виявило непогані результати абітурієнтів, кращі за минулорічні. Але й без казусів не обійшлося. Тож посміхніться) Орфографія та пунктуація збережені.Сесія 1. Тема: "Які чинники мають переважати у вихованні особистості?"* Королі та королівни знали, що вони із шляхетського роду. Тому і вели себе по-королівськи. А селяни вели себе як розбійники, п'яниці, слуги, не мали своєї думки. Отже, й особистості в них не існувало.* Із злиднів герой перетворився...

Читати далі...

Оповідання на Всеукраїнський конкурс "Ми за тверезе життя!" Василеві вже давно нічого не снилося. Може тому, що виріс і перестав вірити в мрію. А в дитинстві він міг годинами уявляти себе маленьким янголом, що робить добрі справи. Які? Ну ось, наприклад, рятує від пожежі людей у будинку. Вогонь швидко пробирається до квартири, лиховісно дише, мов триголовий дракон, жаром, але тут...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] ВЕСІЛЬНИЙ РУШНИК ДЛЯ КОБЗАРЯ Написав Administrator 03.04.2014 27 березня – Міжнародний день театру Його розіслала на сцені Ніжинського академічного українського театру імені М.М.Коцюбинського наприкінці вистави «остання любов Тараса Шевченка, або Грішниця» Олександра Забарного Лукерія Полусмак. Наостанку свого...

Читати далі...