МАМИНІ РУШНИКИ

Вишивала мама.Вишивала.
Затишок шукала для дітей.
Вечорами ніжно нам співала,
Нині не знайдеш таких пісень.
Дивом неземним снувала нитка,
І в узор впліталися слова.
Хмарками рожевими дитинство
В тихе надвечір"я відплива.

ПРИСПІВ:
Як плин ріки,
Біжать роки.
Та затишком домашнім у родині
Твої,матусе,служать рушники,
На покуті зоріють,як святині!

А життя нуртує звичним бігом,
Переходять радощі у біль.
Ті стежки,де ти ходила,снігом
Заховала сива заметіль.
Із роками зроблено немало,
В свято ми зберемось по весні.
Пригадаєм,як ти вишивала,
Про любов співаючи пісні.

ПРИСПІВ.