Нові підходи до організації науково - методичної роботи .

     Завдання реформи школи в Україні  залежить від того, чи буде залучений до цього процесу вчитель. Адже основне навчання відбувається в класі. Педагогічна практика свідчить, що в першу чергу потрібно забезпеічити відповідний рівень та методичної підготовки вчителя як основного "капіталу" в освіті. Головна мета підготовки полягає в тому, щоб учителі близько прийняли головну ідею, усвідомили її корисність для навчального процесу і в ідеальному варіанті стали однодумцями та активними учасниками процесу реформування. Це вимагає зміни педагогічного світогляду вчителя, вимагає від учителя іншого погляду на характер власних знань. 

     Учитель і школа перестали бути єдиним джерелом знань. За цих умов професійність учителя визначається не тільки змістом знань, а й здатністю передавати їх таким шляхом, який сприяє взаємодії, обговоренню, діалогу, аргументації. 

      Для вдосконалення навчально–виховного процесу в школі необхідна модернізація внутрішкільної методичної роботи. Торкаючись різних аспектів організації методичної роботи в сучасних умовах розвитку загальноосвітньої школи, науковці доходять спільної думки про те, що методичну роботу слід розуміти як цілісну, засновану на досягненнях педагогічної науки і передового педагогічного досвіду систему дій і заходів, спрямованих на підвищення професійної майстерності педагогічних працівників, які можуть забезпечити за певних умов досягнення оптимальних позитивних результатів освітнього процесу.

      Як провідна форма підвищення фахового рівня спеціалістів педагогічної галузі методична робота є життєвою необхідною потребою кожного окремого педагога і водночас обов’язковою вимогою суспільства, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування освітніх закладів. Лише організована на наукових засадах методична робота може забезпечити підтримання належної професійної «форми» педагогічного колективу, забезпечити адекватну реакцію на всі інноваційні процеси, що відбуваються в освіті.

      Процес підвищення фахового рівня педагогічних працівників – це безперервний розвиток їхнього творчого потенціалу. Він має три етапи:

- конструювання особистого досвіду на основі узагальнення способів розв’язання педагогічних проблем;

- аналіз педагогічної діяльності з метою виявлення перспектив у розвитку власного досвіду;

- розвиток організованого досвіду в тісному зв’язку з конструюванням педагогічної діяльності на основі досягнень педагогічної науки і прогресивного досвіду.

      Зміни в розвитку власного досвіду виявляються в оперативному використанні результатів дослідно – експериментальної роботи і моделюванні на основі нових ідей власної педагогічної діяльності. Це дозволяє розглядати розвиток творчого потенціалу вчителя як процес засвоєння знань, розвиток професійних умінь, якостей особистості і культури.

      Вчитель організовує свою діяльність у руслі загальноприйнятої традиційної методики і змісту навчання, не виходячи за її межі, не ставлячи перед собою ніяких інноваційних завдань, але  має постійно здійснювати ті чи інші дослідницькі дії.

       Для вирішення завдань, що стоять перед педагогічним колективом, кожен учитель повинен мати певну теоретичну і практичну підготовку. Ця підготовка здійснюється в різних формах підвищення кваліфікації. Але особливо важлива – методична робота.

1. Теоретична підготовка .

      Важливим є глибоке осмислення і вивчення основних положень Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту". Основним результатом методологічної підготовки вчителів має бути перетворення набутих знань на активну життєву позицію педагогів.

      2. Підготовка вчителів з окремих методик.

      Це має бути підвищення професійної компетентності вчителів – предметників у галузі тієї науки, яка лежить в основі викладання певного предмета. Зміст сучасного предмета, який викладає вчитель, має відповідати рівневі науково – технічного прогресу, готувати учнів практичної діяльності.

3. Педагогічна підготовка.

      У підвищенні професійної компетентності педагогічних кадрів важливе значення має тісний зв’язок  між окремими методиками і педагогікою в цілому, дидактикою і теорією виховання. Дидактична підготовка в системі методичної роботи є системоутворюючим фактором, біля якого групується весь зміст підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; дидактика спрямована на проблеми процесу навчання, які хвилюють педагогічні кадри і вивчення яких значно підвищує професійну майстерність вчителів. Дидактичну підготовку педагогічних кадрів необхідно спрямувати на вивчення теоретичної спадщини дидактичної науки, практичних рекомендацій вимог щодо удосконалення процесу навчання, інноваційних форм і методів педагогічної праці. Вчителі мають засвоїти, що важливою умовою ефективності  педагогічного процесу є освітні технології, які враховують вікові особливості учнів.

4. Психологічна підготовка.

      Основними напрямками змісту методичної роботи з психологічної підготовки педагогічних  працівників мають бути:

- підвищення професійної компетентності у проблемах загальної, педагогічної, вікової і соціальної психології, фізіології дітей, психічного розвитку сучасних учнів, психології навчання й виховання;

- вивчення конкретних особливостей психічного і фізичного розвитку учнів;

- вивчення особливостей професійної діяльності педагогічного колективу.

5. Загальнокультурна підготовка.

      Розвиток загальної культури педагогічних працівників – важливий компонент підвищення їхньої професійної компетентності. Чим вищий загальнокультурний рівень педагогічних кадрів, тим краще вони опановують нові ідеї, тим глибше їхні знання проблем педагогіки, психології. Загальна культура є тим фундаментом, на якому вибудовується будь – яка педагогічна технологія. Розвиток загальнокультурного рівня педагогічних працівників у системі педагогічної роботи необхідно розглядати та організовувати за напрямками. По – перше, у змісті самої методичної роботи. Педагог не може стати майстром своєї справи, якщо він не вміє логічно висловлювати свою думку, не здатний вислухати, зрозуміти  співрозмовника. По – друге, залучення педагогів до активного духовного життя.

      Цілеспрямована організація роботи з розвитку загальнокультурного рівня має бути спрямована на формування ціннісних якостей , сприяє зростанню професійної майстерності педагогів .

6. Загальнотехнічна підготовка.

      Всю методичну роботу із загально технічної підготовки потрібно спрямувати на активне та ефективне використання нових можливостей освіти й виховання. Необхідно, щоб усі педагоги вміли грамотно володіти  комп’ютером і активно використовували його у навчально – виховному процесі. Використання мережі Інтернет робить доступними всесвітні інформаційні ресурси, закладає базу для створення системи дистанційної освіти.

      Внаслідок такого змісту методичної роботи формуються основні компоненти професійності компетентності вчителя: загальнокультурний та духовний розвиток особистості, професійно – педагогічна культура та практично - діяльнісний компонент. Такий зміст методичної роботи сприятиме зростанню методичної культури вчителя.

      Відсутність методичної культури  знижує ефективність навчального процесу в школі. Підвищення методичної культури – необхідний елемент оптимізації навчально – виховного процесу, розширення відповідальності вчителя за результати праці.

      Таким чином, перспективу методичної роботи ми бачимо так: формування нового педагогічного світогляду, в основі якого – погляди на учня як на суб’єкт  педагогічної  діяльності, прагнення до створення кожним учителем своєї педагогічної системи, розуміння цілісності педагогічного процесу, потреба досягти високого рівня професіоналізму .