Дєбілиблядь

Не маєш свого – вкради у сусіда! У Росії цей принцип добре засвоїли ще за царських часів і використовують сьогодні.

Століттями Україні насаджували міф, мовляв, Росія – наш старший брат. У радянських підручниках з історії писали: «Київська Русь – колиска трьох братніх народів: російського, українського та білоруського». Але саме за росіянами закріплювався статус старшого брата, якому нібито належить право на багатовікову спадщину Київської Русі. Однак історичні факти, які століттями намагається приховати Москва, спростовують цей міф.

Факт 1. До 15 століття російської держави не існувало. Коли князь Володимир хрестив Русь, а в Києві один за одним зводили величні храми, на території сучасної Москви в непрохідних хащах бігали напівдикі фінські племена – меря, мокша та чудь. Це підтверджують численні археологічні розкопки, які, до речі, не виявили жодного слов’янського поховання.

Факт 2. «Хрещеними батьками» росіян є… монголо-татари. Саме від них, а не від слов’янських племен, нашим східним сусідам слід вести своє родинне дерево. Згадки про Москву як поселення, вперше з’явились в переписах Золотої Орди. А Московське князівство заснував монгольський хан Менгу-Тімур наприкінці 13 століття. Московські правителі цілували чобіт монгольського хана і платили йому данину. Народ цих земель називали не русичами, а московитами.

Факт 3. За Івана Грозного Московія почала зазіхати не тільки на історію Київської Русі, але й на Візантійську. Царські псевдоісторики створили міф «Москва – Третій Рим», аби довести богообраність Росії та її покровительство над усіма слов’янськими народами. Для цього придумали легенду про Шапку Мономаха, яка вважається символом російської влади. За легендою, імператор Візантії Константин IX подарував шапку своєму онукові – київському князю Володимиру Мономаху. Цей дарунок, за версією російських пропагандистів, нібито символізує передачу влади від Візантії (тобто християнського Другого Риму) до Київської Русі. Проте насправді легендарна «шапка Мономаха» – всього лише скромний головний убір, зроблений для татарського хана Узбека. Згодом шапку подарували московському князю Івану Калиті, який додав до шапки хреста, оздобив золотом та велів придумати про неї красиву легенду.

Факт 4. За російських царів Петра І і Катерини ІІ в усіх покорених народів вилучали архівні пам’ятки. Створювались спеціальні комісії істориків, які фальсифікували давні літописи. Така доля спіткала «Слово о полку Ігоревім», «Повість минулих літ» та багато інших. Не дивно, що до наших днів всі літописи дійшли тільки в переписаному вигляді. Жоден не зберігся в оригіналі. На основі цих фальсифікацій Московія оголосила себе Російською імперією, а московити почали гордо називати себе росіянами. Так у законних спадкоємців Київської Русі – українців – була вкрадена історична назва Русь.

Факт 5. Москва століттями створювала принизливий образ України і українців як чогось меншовартісного, неповноцінного. Українців називають «малоросами», «хохлами». Нам втлумачують, що українська мова – наріччя російської, а наша культура – сільська і другостортна. А от видатних українців – Корольова, Вернадського, Ціолковського, Гоголя, Булгакова, Прокоф’єва, Рєпіна, Некрасова та багато інших – московські пропагандисти присвоїли російській культурі. Адже московити ніколи не цурались красти чужу історію. ©

все чєсно рєквізіровано