Блог Mandry

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

Mandry

А це символ сьогоднішнього Донецька....

28.04.14, 23:09

Коментарі: 24

Mandry

Улыбка от друга из Алчевска

28.04.14, 21:41

Текст копи-паст так что извиняйте :)

Маме очередные россиянородственники предложили приютить нас (и нас с малым тоже) у себя, пока всё не уляжется, переживают за нас. Эх жаль, что мне не позвонили. От бы сказал. От бы одними москалеродственниками меньше стало б у меня:)

У меня мама хоть и не пророссийская, но и против западных. Такой себе умеренный Донбасс.

А малого теща - наоборот терпеть не может янека с 2004 года

Разговаривают по телефону:

тётя Катя: предствавляешь, у меня Наташа (а всего у неё 7 детей) регионалка, етить мадрид...

мама: а у меня оба - бандеровцы.

Коментарі: 2

Mandry

Первый раз...

27.04.14, 00:47

Первый раз смотрела бокс!
Супер! Вовка - молодец! И красавчик (не замечала ранее )
Я вообще в этом году много делаю в первый раз...
Ну а в общем - СЛАВА УКРАИНЕ!!!!!!

Коментарі: 9

Mandry

Шо за х*рня творится на портале?

26.04.14, 23:13

Только недавно вернулась на наш портал после полуторагодового отсутствия... Я понимаю политика, война и все такое, но... Все любила i.ua за возможность нормально общаться и высказывать свои мысли. Минимум рекламы, максимум позитива и человеческого общения. Что за фигня творится теперь? Сегодня вижу пост - http://blog.i.ua/user/6600385/1407754/ Стало интересно. Гуглю. Гуглю извращенными запросами. Гуглю на немецком... Пруф не нахожу. Возвращаюсь к посту чтобы попросить у автора источник информации. Комменты закрыты. Для меня, или для всех - не столь важно. Факт. Вливание. Цель? Кому то не понятно?
Только напишешь пост - куча стервятников. И днем, и ночью... Суть одна и та же. Если у меня есть мнение - я его высказываю.
Я очень разочарована в моем родном и.юа :( Печально, что такой хороший ресурс может терпеть столько тролей и никак с ними не бороться. Я могу понять чужое мнение, даже если оно отличается от моего, но когда одни и те же пользователи просто бросаются на посты как на кость и начинают поносить в комментах... Без конструктива, без аргументов... Просто срать... То ли люди на портале настолько отупели, то ли...
Устала...

Коментарі: 59

Mandry

Просто стало интересно (голосовалка)

26.04.14, 15:02

Как вы думаете, что это?

Флаг Бандеры

0%, 0 голосів

Флаг ОУН УПА

20%, 3 голоси

Флаг Холодного Яру

13%, 2 голоси

Картинка с Майдана

67%, 10 голосів

Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Коментарі: 24

Mandry

Слава Україні!

26.04.14, 11:29

Уривочок з історично роману Горліс-Горського "Холодний Яр

Події 1920-го Чигиринщина (Черкаська обл)

"Через деякий час в'їжджаю в Мельники.

Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи «Серед степу на просторі» — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло.

Під'їжджаю до них:

— Добридень хлопці!

— Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається — «Україні слава». Питаю їх, як їхати до манастиря."

Коментарі: 18

Mandry

Просто так...

24.04.14, 22:21

Коментарі: 16

Mandry

Ave, dictator! (уривочок)

24.04.14, 19:29

Уривок з книги Ю. Горліс-Горського "Ave, dictator!".
Перебуваючи в режимній установі в Херсоні, Юрій почав писати “Ave, dictator!” – високоінтелектуальне й емоційно-гостре обвинувачення московському диктатору Сталіну у злочинах проти українського народу...

....
“Біля поручнів з восьмимісячною дитиною на руках стоїть Оксана Тесленко і у глибокій задумі дивиться на непривітливе море. Її батька, чоловіка і двох братів розстріляло Полтавське ҐПУ за тяжкий державний злочин, за те, що, не бажаючи віддавати набутки своєї важкої праці, спалили власний зібраний із поля хліб, порозбивали хліборобське приладдя і закликали селян іти за їхнім прикладом. Її п’ятилітня донечка, пухкенька, весела Надя, колись пестунка і радість цілого жіночого коридору в Полтавській в’язниці, померла в архангельській “пересилці”. Ніжна рослинка Півдня зів’яла в суворому повітрі Півночі, в голоді й нужді.

З невимовним страхом і болем притискає Оксана до висохлих грудей останню втіху і надію – маленького Андрія. Посиніла від холоду дитина надаремне відкриває голодні вуста… Затуманеним від жалю поглядом сумно-довго вдивляється Оксана в дороге личко, міцно цілує його і, нахилившись над морем, розтискає руки. Непорушними, застиглими очима стежить, як розбігаються хвильки від місця, де крижана вода навіки заховала її останню радість-муку… Аве, диктатор! Ти всемогутній!.. Ти зламав залізні закони природи! Ти засудив могутній інстинкт материнства! Ти примусив матір убити останню дитину!”
....