Йа баюсь, чес слова баюсь. И знаите чего йа баюсь? Йа баюсь шоб наша"Полатко" не стало пристанищем "Эмо".Вы ща начнете ти шо Йожег апчять грибочькаф нажрадся в тихаря? А куй вам, а ща адикватин каг ни кагда. Просто пля наблюдаетцо серьезноя тинденция шо многие наши пациенты начинують нить «пля заипало». Вот скажите накуй так песать? Какое накуй «заепало?» Пля это ни ВАС должно «заепиваить» А Вы должи заёпивать причем всихда все и визде. Как в той мудрасти (не знаю какоя она народноя или где) «Заепивать нужно все шо шивелитцо а то шо ни шевелитцо расшевеливать и заепивать».

пі.сі. Мине токой иратичьний сон сигодня снился, но куй а его вам раскажу патому что єто мой личный сон и невиг пасягать на майо. То шо майо то майо И вабще имею я право на личные сны? то-то а даже не прасите.

пі.пі.сі.Шота ишо хотел умного сказать да зобил. А вспомнел, дождег на улице а єто значит шо гибочьки будут

Ну, как всем достоверно известно, вчера был футбол с «горячо любимой» нами командой. В честь сего события и прекрасной погоде было решено пойти на стадион и подержать команду.
Про впечетления от игры говорить не буду. Слов нет, одни выражения, а тут, как известно, могут быть дети. Я про другое хочу сказать. Какой ЧЕ-2012???? На стадионе нет ни одного работающего туалета. И народу пришлось обсыкать все шо только можно. А при выходе из стадионона картинка ваще …..полный аут…и Вы после этого будите рватцо в Европу? И заметьте, сие сотворили, как раз не бело-оранжевые приезжие революционеры, а те, кто непосредственно живет в Киеве.
--------------------------------------------------------------------------------------------------

пі.сі. Курсируя в воскресенья по бутикам и всяким шмоточьным магазинам (не по своей воле) меня мучила одна и та же мысль «щож меня так раздражает» И только вчера вечером прохаживаясь по ул. Горького (в направлении Стадиона) и смотря на витрины всяких разных бутиков, я понял - «Меня раздражают манекены без возбужденных сосков»

Жіл був одін прінц, каторій якась спрасил прікрасну принцеску: "Ты выйдешь за меня замуж?"

И она ответила: "НА КУЙ!!!"

И прінц жив долга и с4атлива, їздив на ахоту и рібалку, каждый день встре4ался с друзьяками, піл много пиво, и нажірался в сопли, и играл в гольф, и раскидивал наски по двврцу, и не опускал крышко унитаза, и трахал служанаг, соседаг, и подружаг, и пел в душе, и пірдел когда ему вздумаетцо, и громко рігал, и 4есал себе яйца.

Канец.

пі. сі. Шоб ни напрягать Ваши масхи решил свой текст дать камуто для редактерфки.
Лев Толстой спрасил чем атличаетцо образ Графа Болконского от Прьера Бэзухова. На майо « я ипу» я был паслан на {цензоро}. Николаша каторій Гогаль прапрасил спичьки шоб жечь 13 часть «МЕртвіх душ».Но таг каг спичаки отобрали санитарі (новига санитарам так до куя спичег?) я таккже біл послан толька в болие м’яхкай форме на поиски спичег.И тольга Оленивод с трудно вигаваримаей хфамилией (у миго в масху живут Белко и Стрелко, толька для миня асталось загадкой каторая и в коком полушарии) сагласился миня отредактиравать.



Собственно сам сон

Женщино устала и пощол спать. Когда он уже заснула - зазвонил телефон. Он подняля трубку но там была тишина.Потом телефон зазвонил еще раз и тетка вобще реально испугалась.Поскольку спать он уже не могла то пошла на кухню сделать кофе
и тут раздался стук в дверь
Когда он ее открыла, на пороге стоял Назгул. С диким визгом и криками "Саурон - чемпион!!!" он пронесся по комнате, покинув помещение через окно.
Странно, подумала тетка, и закрыла дверь.
Тут из разбитого окна раздалось жужжание. Через несколько секунд в комнату влетел Карлсон с Винни-Пухом на шее. в Рука у винни пуха было две банки - с медом и вареньем, а из кармана торчала бутылка водки. Оба были заметно навеселе и пели песни Винни Пуха, который как известно был некуевый бард.
Епнувшись об стену, оба упали и с дикими смешками поползли в сторону спальни. Когда тетко кинулась в спальню, там уже никого не было. Точнее был….Дух Батька Гамлета. Усим скидать штани плядь! крикнул дух отца Гамлета.
Куйня какая-то, подумала тетко и закрыла дверь.
В это время снова раздался телефонный звонок. Она подняла трубку и услышала уже ей знакомое "Саурон - чемпион!"..
"Саурон - гандон!" крикнула она в трубку и выключила телефон накуй.
В окне показался обиженный капюшон назгула: "Сама дура" прошипел назгул и съебнул в неизвестном направлении.
Неожиданно из шкафа вышел Леонардо Ди каприо и сказал "А вы знаете что Иванова ипанутая?"
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Но тут сцуко сонитар миня разбудил и повел на працідуры.

пі.пі.сі.Мож кто знает чем там все закончелось бо миня терзайт місль чЁ єто Саурон – чемпион?. И пачиму Иванова ипанутоя?.Так шо ни стисняйтесь.

пі.пі.пі.сі. Динамо Киев точьна не чемпион єто мине па сикрету А.С. Пушкін рассказал толька ві пака пра єто ни каму

тут канечна не сотня фотак(а шесть усего) но у каго єсть бажання пасматреть і прі етам мєдлєний тернет(как у мєня прям),то прапустіть ету замєтку і ідіть дальше.а у каго видєлєнка то канечна же пасматрітє лучЕ какойто новій новий кліп

Єто тіпа ф нагрузку к єтаму
http://blog.i.ua/user/3683/44887/

Значіця таг, ушов я сработи дета о дівятам часе. Вишав с ринка і неспеша почвалав у напрямку дома, ну і папуті как абична (паслєднє врємя) зайшов у парк .Іду по стежці і іщут глаза маё дерево. Де я надибав йожига. Ісчу, ісчу, знач. Неаріентуруюсь нікера.А..Думаю несудьба знач. Прашол ісчЕ чуть і тут я чую десь рядам шелестить чьота. Я став, стаю, слухаю. Апять-шур-шур. Япатихеньку у напрямку звука чимчикую. Опа! Знов. Салафанавий пакет вроде іде? Неееееееее,ти чьо пакети неходят, да і я некурив ще. Справа бачу несеця тень калюча. і пряма у сторану дарожки бетоннай, а я уже тел дастав і пригатовив к сйомке. Бачу уже його очима своіми і він виходить на трапу цементу. І тутачки я його сфоткав! Він такий рац! Став. Сразу же развирнувся на 180градусів і наутьок у лес. Думайе ну накер мені апять еті фота сйомки ваші галімі. А мане уже неастанавить-у дагонку клац!. Іду за ним і він поняв, шо зараз начньоца йего йожачій канец уже. Я шо німий за ним, наздоганяю, захожу справа і фотаю ще. Йож такий стаіть, патіпу, нуладна зараз пасмотрім чім ета закончійя. А я клацаю і клацаю. Один і той же ракурс, тіки то зліва то справа. А він і нековаеця, як пршлій рас , а так смотріт с інтересам вакруг і палучЕ всьож веде себе чім тада, нестісняеця. Я і ліцо його сфоткав даже .А патом думаю, дай я тебе погладю. Праважу рукой па спині, а він тока-клоц! І пад сібя схавал ножкі і мордачку сразу же спрятав. Нелюбить мабуть када його без спросу трогають. Самной така ж шняга-када к маєму телу ктота прикасаєця, меня азноб прабівает всегда і кочЕця аказаця десь у другом месте сразу. Так от. І тут у мене праскакуйе мисля шоб неплоха булоб його на руки узять. Перевертаю його на спину, а він ваабще у клубок свернувся і проста покотився із рук, і на землю - плиг. Я атарапел ат етаго! (так і непоняв як у нього палучілась так сделать, я уже пажалел что раділся чЕлавегам, а не йожигам ) пасідел, падумал. Пару фотак клацнув. Анука сменім пазіцию маделі, падумалось мне. І переварачую медленна на спину йежа. А їм мабуть непаприколу наспині лежать, так он ушол всебя ваабще і нікера меня окрім колючай сфери невидно. Ну шо делать давай фотать. Патом сижу сматрю на нього і жду кадаж він аткроеця. А а вони ета роблять настока повільно, що і невидно зовсім нічого. Так, от фанаря клацаю чЕрез раз і застаю його у разнай степені аткритасті. То мордачку в калючках пабачу, то глаза сверкнут ат фспишкі, ато пробйе його і лапкимі памашет у абйектів, то апять у суцільну калючку сферичну превратиця...Прашло десь с пол часа пака ми фотались і мне пара уже ухадіть я бачу-йожиг уже падустал чуть лежать у скручЕнам стані. Гаварю, ну всьо пака, йожиг, мне пара, а він на пращанйе махнул правай лапкай і я ушол. Єта небув скарей тот йож каторий у пятніцу бил, бо тот паменьше трохи, да і какая к чьорту разніца? а патом я пашол к озеру і павтикав там трохи. А йож мабуть дамой пашол спать.
я знаю уже как вставлять сюда фоткі, такшо у пасмотрите пасмотріте їх деякі.
усе 55 непаставлю, но некатарийе будут.

Ітаг. Нікаг.нічьо чьота непраісходіт галімого.а хочЕця? нехочЕця. может напісать как я страдаю? так ти ж нестрадаєш. может напісать как мені галімо? так тобі ж негалімо.і вабще пра ета усі пишуть: мені ТААААААК больно, мені ТААААААК больно, мені нехочЕця жить і всьо такоє. ти нічьо непанімаєш-скажуть мені. да я нечьо непанімаю. і ваші сраданія мені нічьо негаварят окрім того КАААААК ви себе, мать вашу, любите і КАК ви себе жалієте. хатя ви себе насправді нелюбите, а жаласті к сєбє пални как унітази лайном .а собєнна уміляєт када мальчіг ілі дєвучка каториє іще і екзамени випускні нездали, а нехатят жить бо вся жизнь дєрьмо і вабще неудалась. я хачу умереть бо він мене нелюбить (чітай нехочЕ)!!!!!!і начинаєш патіпу страдать, долга, с саплями і сльозамі і с суіцидамі всякімі. а чЕрез дві неділі када всьо прашло і падруга опитная(а ана реально опитная бо любила больше чім ти -уже 17 раз(правда не ана любила, а її любили,і не любили ,а трахали. неважно там тіло ілі серце.)) убєділа тєбя шо всі мужикі казли,а ми с ражденйя каралєвни, ти рапотм абращаєш вніманіє на Васю і панімаєш шо любиш його насправді(!!!!!!).і начінаєця всьо пановай: залицяння,встрячяння, долгіє і “інтересниє” встречі пад луной в какомта клубє і прагулкі па начному гораду в таксі. а чЕрез два дня знакомства ти його дапустила до свого тіла...він тебе атимєл і патіряв усякий інтєрєс к тєбє(чітай тваму тєлу,бо насправді тТИ його неінтєрєсавала даже нікагда).і тут апять.............і так 756 раз.К чЕму ето я всьо? вот.да пагода сутра мене канечна парадвала.нежарко і хмари на небі і день мав бути таким же але.....как всігда маі залицяня і підлабузніцтва етай женщінє как та побаку. і вана канечна ж смєніла сєбя апять і знов. і начінаєш єйо любіть вот такой вот. гарячЕй і безжалісна даруючЕй жизнь і тєпло. хатя я марожусь.А тєпєрь а гловном. а єдє. пашол паєм.хатя нє. Папйу я лучЕ кави натуральнай і звершками в придачу. Жека дєлає класний кофє!!!!да і чЕлавєг ана хароший. да і дєвучка красіва і прекрасна.і вабще!!!!!!!!

Пі.сі.: ви всі(людей я маю наувазі) канечна маладци (і даже етат убитак блядьйеро)!!!!!!!

Пі.пі.сі.:но я канечна самий уматавий із усєх хто бил,хто єсть і хто будєт на етай планєтє!!!!! І ета нето шоб там гордасть мая ілі самавлюбльоннасть гаваріла. нєт. ета мені проста боженька пасікрєту сказав. Но тока ВИ нікаму некажіть-ета міжду нами ліж.

”.................брм-брм-брм-брррум...... брм-брм-брм-брррум...... брм-брм-брм-брррум...... брм-брм-брм-брррум......брм-бурум.....брум-бурум.ДЕЕЕСЯТЬ!”десять слоненят.
мда...... шиза косіт наши ряди.а шо? ”ашо?”-мабуть самий часта задавайемий мною вапрос сібє....ілі какойта другой.точна же єсть какойта єдиний вапрос у каждого 4Е.вот тока найті лі нам атвєт на нього?ета тоже вапрос, кстаті.я замітив,кстаті,шо ета вапрос.а вабще многа лі ми іщем в етай жизні?ілі па жизні?і іщєм лі? І надалі іскать взагалі?нада-ненада.вот ета тоже мені заманух.....зачастуйу такий тупняг-циркусняг пачінаєця када начінайеш тупить:а за4Ем?,а нада?,ні ішо дальше? Кабздєц проста настайе!асобєнна када ана мнє задайот такойе?і шо ми будім делать?мені напрклад зараз нічього нехо4Еця ваабще.реально нефіга.атвєтіл йей,ана-абідєлась.і на шо ана абідєлась?на міня канєчна же скажет ана.но ведьт і насічьот сібя у нєйо сразу же самнєнія:єму самной нецікаво і он міня нехо4Ет,я нікакая і всьо в такомже духє.....вобщім адні тока даказатєльства єй нужни.ілі нетак всьо?всьо канєчна же інакше.но.а пять ета сука “но”!!!!всьо всігда падвіргать самнєнію-цікава пазіция і чім дальше,тим больше ана стайе мнє блізкім 4Емта.я єй недавіряю.мало того я єй даже невєрю інагда.нетошоб ана бреше.я проста слушаю єйо і ано у мєня внутрі астайоца в запічятанам відє.пачіму?апять вапрос? А кудаж без етаго лайна,чувак?да патамуша я знаю шо прачітав йейо мнє нєтошоб станєт нєінтєрєсна,нєт,мнє всєгда будіт цікава ана,патамушто ана нє єсть чтота закон4Енає,ана-єдина каторай нєту такой нікагда уже і знать йейо мнє хоть часть неданоі невмагату, я знаю,проста,шо прачту ета всьо как букви ліж толька.сам непазволю собі среагіравать хоть какта(даже негатівна на всьо.странна какта ащущать шо всьо чаще ти проста вбирайеш в себе і недайеш нічього взамєн.нетошоб взамєн,ета неправільно сказано,а недайош і всьо тут.інагда єсть канєчна почуття какієта в тібє,но,апятьже-толька в тібє.недайеш знать а ніх єй(єму)патамушта сам невєріш в іх іскрєннасть?нетолька паетаму.невєріш в ніх.невєріш ім.невєріш ані лі ета.і невєріш собі в такой ситуації також.причьом собі невєріш даже когда хо4Еш етого.ти дійсно зараз ТИ?ілі апять тут клоунам задєлався?і начінаєця апять етат спіктакль лжи, фальши,недавєрій,недамолвак,непанятак і ганьби друг друга...і воно тобі нада?мало того, етаго даже хочіця інагда!ета уже збо4Ення мені здаєця...єслі здаєця то нада лічіця.
Багатьом людям нада лічіця.о4Ень даже многім.вот тока частенько нетошо ліків нема,а навідь балєзні від каторай лічять.а “лічіть” один одного ми любим.себе каждий счітайе невйібенним(вибачте за матюг) проста дохтарам!сам канєчнаже псіхапат іщо тот,но кто нас вилічіть дибілав єслі нетакийже даунітос как ми самі?а єсть такіє дібілоіди і імбіцили каторим мєста тока в музєї!!!!как абращік прям його туда!і пофіг шо він дурак і ета пазіция буде тішити його ЕГО.нам, впринципі, тоже пофігу шо він там думає,но люди мають права увідеть(єслі спроможуця) какім нельзя станавіца.а какім можна?вот ета тоже іщо мнє вапросік.какім Я маю бути?ілі кєм?ілі 4Ем?сєйчас іпотом. С табой і бєз тібя. Кагда ти рядам і кагда тібя нєстанєт.вобщім сабой можна булоб сказать.но стать сабой ілі іщо 4Емта-кємта-ітеде, нєзначіт лі умєрєть?єслі аб 4Елавєкє можна сказать:он-......(тут любой варіант)неазначайет лі ета убіть йего(ілі самому сібя убіть)?абазначіть єго какім ліба епітєтам ілі абазвать 4Емта-кємта значіт загнать єго волю,дух,сучнасть в сарай за межами котрого він уже нє то імя єсть, какоє ми йому далі,нєчто інше, і ано намі прінята бить нєможет,вєрнєє нєхо4єт бить прінята.бо каждий 4Елавєг ета целий мір і такого тут нєт і там тоже.і нєбудіт нікада.какойби ТИ нібил ета-ТИ і ТИ неможеш(лі нехо4Еш(ілі,скарей невсігда спасобєн)) принять ілі панять ЄГО, другого,бо при всьом свайом егаістичнам существаванії ти панімайеш і вглубінє души асазнайош шо ТИ адін і всігда будіт так.аж да канца самого.і ета тібя гнітьот.ета тібя убівайет.вєрнєє уміртвляйет нєубівая тібя.а ти єщо дишеш,глатайеш і пла4Еш,любиш,гаваріш і ждьош.ждьош?вот ета та намі і любіма о4Ень.ми любім ждать.нешота ілі чтота.несабитіє ілі факт,но “ждать”.так сладка ждать і так тупа ЕТА прапустіть ілі нєувідєть, кагда ано пєрєд твайей заточкай і глаза тваі на ЕТА смотрят,но нєвідятJсматрєть ми можем всє,но вот увідєть суть віс4Ей немногіє магут.і дае када ти верещіш навзрид ат неспраможнасті свайей ти все одно нічьог неміняйеш.і шоб ти собі ненакручував насічьот того шо ти хазяін свайей судьби і всьо такойе,ета все одно нетак.ТИ неможеш бить хазяінам без НИХ,а АНІ немогут бить сабой бєз ТЄБЯ.как день неможет бить сабой бєз ночі,так ноч назавть нельза такой бєз дня.і всьо в етам мірє прям єсть,да?всьо лі?і всьо лі мнє ета нужна? апять вапроси?да,апять.а кудаж бєз ніх?незадавався би імі небулоб мого мозку у мене.ілі він би нефунцикліравав вабще.ілі нетак?

Чудесное солнечное утро в Изюмском лесу. Полянка. Ющенко, Ахметов, Янукович и Мороз едят шашлыки. Все в благодушно-раслабленном настроении, но ружья держат под рукой. Ахметов, спокойно, вытирая руки салфеткой: "Ну, пусть мне теперь кто-нибудь объяснит, почему ПР проиграла внеочередные парламентские выборы." Ющенко краснеет, Янукович и Мороз бледнеют. Ющенко: "Так це ж в минулому. Ми ж уже всьо обговорили і тепер працюємо разом". Ахметов, улыбается: "Это не по понятиям. По понятиям кто-то должен ответить." Ющенко бледнеет, Мороз краснеет. Мороз: "Якби президент не видав свого злочинного указу..." Ахметов берет в руки двухстволку и спокойно прерывает Мороза: "Я не про это. Я про деньги." Янукович краснеет, Мороз бледнеет. Янукович быстро хватает ружье Мороза и ломает его об колено. Ахметов кивает Януковичу, целится в Мороза и спокойненько так молвит: "Беги". Мороз срывается и ныряет в кусты. Слышно быстрое удаляющееся шуршание тела о кусты и ветки. Выстрел и пртяжный вопль. Ахметов: "Этот патрон был холостой". Янукович и Ющенко: "Гы-гы...". Ахметов, спокойно Ющенко: "А второй-боевой. Беги." Ющенко падает в обморок. Янукович быстро хватает его ружье и ломает. Ахметов опускает ружье. Янукович с облегчением: "Что мне теперь делать с этими неудачниками?". Ахметов, неспеша вынимая из багажника тяжелый пулемет MG-42, Януковичу: "Что-что... Беги, Витя..."

ЙожеГ шел по лесу и горько плакал...

Его маленькие лапки ухватились за одну из иголок на его шубке и пытались ее безуспешно оторвать. И ЙожеГу было больно. И еще очень обидно.

Нет, ну где справедливость? Ну почему белко, например, вся такая мягкая и пушистая? Заяц тоже шелковистый и легкий. Даже еноД и тот, ворчун, но никаких иголок из него не торчит?!

От возмущения и обиды иголки еще только больше растопырились в разные стороны... И ЙожеГ почти зарыдал.

Он уже и по земле катался, и о камень спинкой терся, чтобы хоть как-то их затупить и сточить. И в дерево с ра-а-а-азбегу врезался всем маленьким тельцем. Ничего не спасало. Иголки торчали упрямо и колко.

И хоть бы одна надломилась!

А душа у ЙожеГа была трогательная и нежная. И еще очень ранимая.

«Смотрите, игольная подушка шкандыбает!» - смеялся над ним Хорек.

«Эй, лучший друг наркомана, куда намылился?» - издевался циничный Волк.

А под новый год хулиганы даже поймали его и попытались нарядить вместо елки, развешивая на нем фантики от конфет, огрызок яблока, кусочки мандариновой кожуры вперемешку с мишурой...

- Вот в лепешку разобьюсь, а с иголками покончу!

И ЙожеГ решительно засеменил лапками в сторону поселка.

Когда-то давно на солнечной поляне он подслушал случайно разговор старой Борзой и симпатичной Болонки, которых хозяева вывезли на пикник.

«Вы сегодня - просто неотразимы!» - вальяжно пролаяла Борзая.

«Да мы тут на днях заезжали к парикмахеру. Ах, пришлось мне целый час терпеть его неповоротливость. И этот звук лязгающих ножниц - сплошное раздражение! Но результат - неплохой! Тем более, что лето на носу», - болонка тряхнула аккуратными кудряшками, принюхалась и убежала к хозяйской руке за кусочком ветчины.

ЙожеГ слушал и размышлял.

И вдруг... буквально подпрыгнул на месте.

- То, что нужно! Ножницы...

Он еще точно не знал, как выглядят эти лязгающие приятели, но именно в них он увидел свое спасение.

ЙожеГ уже добрался до ограды какого-то дома, как вдруг! Всегда вот случается это непредвиденное - ВДРУГ. Навстречу ему выбежала маленькая девочка.

Они удивленно уставились друг на друга.

- Это точно не ножницы! - подумал Еж.

- Какая странная мышко, - подумала девочко.

Она взяла ЙожеГа на руки, его сердце почти остановилось от испуга... за девочку. Он так боялся поранить ее крошечные теплые ладошки, что даже зажмурился.

А девочка положила его на ладошку, а другой стала приглаживать его иголки, приговаривая: «Не бойся, миленькая мышко! Я тебя не обижу! Давай поиграем с тобой в дочки-матери!»

Она продолжала щебетать и гладить ЙожеГа... И вдруг он заметил, что его иголки, словно живые, перестали топорщиться, а покорно и складно легли одна к другой, подчиняясь движению рук малышки...

С тех пор ЙожеГ забыл про Ножницы, Хорька, Волка и все свои обиды.

Он просто полюбил девочку всем сердцем. И играл с ней в дочки-матери, пока она не выросла.

Аминь!