Украинская территория станет крупнейшей "заграничной фермой" Китая.

Соглашение китайская сторона подписала с украинской компанией КСГ Арго. Сначала последняя обеспечит заказчиков 100 тысячами гектаров, впоследствии территорию увеличат до 3 млн.

Сейчас ближайшие 50 лет на китайской ферме хотят выращивать свиней и собирать урожай овощей и злаков.

Интересно, что в 2009-м году у Китая было 2 млн га за своими пределами, которые использовал для выращивания урожаев." http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?kitay_pokupaet_3_mln_ga_ukrainskoy_zemli_dlya_virashhivaniya_pishhi&objectId=369834&lang=ru

Не знаю, чи перевертаються у гробах наші славні предки, на яких так люблять посилатися дЄпутати усіх мастей, але коли я почув цю новину по радіо, а потім знайшов підтвердження у мережі...

Кажуть, що не можна нікого проклинати, бо це повернеться до тебе. Але я не знаю як реагувати на такі новини?! Наші можновладці, які вміють лише п**діти на публіку, та добряче набивати свої нев***нні гаманці, нарешті дійшли до логічного фіналу. Дерибанити більше нічого. Тож розпродамо землю, та й світ за очі з цієї ****** території.

Мені можуть заперечити, що це не уряд чи ВР "здають в оренду" Україну. А якась там приватна агрофірма. Алеж їжаку зрозуміло, що такі речі без "вищого дозволу" не вирішуються...

А китайці, як це вже відбувається на Далекому Сході Росії, висмокчуть інтенсивними методами усе, що можна, з того шматка. А потім орендують інший. І залишаться "золоті черноземи", якими так полюбляють хизуватися депутати на сесіях ВР, лише у "протоколах засідань".

Своїм не дають нормально працювати. А чужим - будь ласка. Бо чужі одразу покладуть у "потрібну кишеню" достатній пакунок валюти.

Буду закінчувати, бо в мене окрім матюків ніяких слів не лишилось...

p.s. Заглибившись у тему довідався, що подібна ситуація з землею не лише у Росії, а й у Казахстані.

Висновок: вчіть товариші-панове китайську - мову наших майбутніх хазяїв...

и в двух строках порою рифма есть

вот, например, - 06. 06. 06.

Так вот. Земля проходит "сквозь строй" каждые 33 (тридцать три) года.

Какое-то очень знакомое число... Во всяком случае - для христиан.

Взяв калькулятор, и поделив пару дат, обнаружил, что с момента рождения Христа прошёл ровно 61 цикл космических встреч (кстати, астрономы давно уже говорят о том, что Вифлеемская звезда была реальным космическим объектом, прохождение которого у Земли наблюдали люди). И, естественно, остались в истории ровно 60 циклов с года распятия\вознесения. 

Кроме того, происходит наложение ещё и 11-летнего цикла гиперактивности Солнца. То есть, года рождения и смерти\воскрешения также были и годами солнечной активности.

Можно ли сделать из этих совпадений какие-то выводы? Не знаю. Ведь встречи Земли и метеоритов происходили и до событий в Вифлееме. Поэтому, возможно, это лишь одно из необычных совпадений...

p.s. Совпадения касаются ТОЛЬКО годов. Месяцы - ни при чём. Встречи с метеоритными потоками обычно происходят в феврале. А Пасха - после весеннего солнцестояния 22 марта.

p.p.s. Речь идёт ТОЛЬКО о встречах с метеоритным потоком. Которые (встречи) не обязательно заканчиваются падением больших метеоритов. Большинство крупнейших метеоритов, упавших на Землю, были "одиночками".

Не суждено пройти тропинкой лунной с Вами.

Но каждый раз парю, от новых строк хмельной,

И Ваши рифмы пью горячими устами.

Вони усі цоткотіли підборами по-різному. Червоні елегантні черевички дріботіли досить знервовано. Чорні лаковані, 44 розміру, черевики впевнено сунули до своєї мети, відміряючи однаковісінькі, до міліметра, кроки. А дивакуваті, о цій порі року, розтоптані босоніжки човгали об асфальт, періодично змінюючи темп, та зупиняючись у несподіванних місцях. 

Але усіх їх єднало одне. Над ними линули, неприродніми метало-пластиковими хмаринками мобільні телефони найрізноманітніших кольорів та моделей. Деякі, як у того 44-го розміру, щось нудно буботіли, роблячі коротенькі паузи, аби почути "так" або "ні" у відповідь. Інші, як у червоненьких, поверескували, з'ясовуючи щось архіважливе і неприємне. Були й такі, як у "пофігістів"-босоніжок, що просто наспівували модні мелодії...

...А поруч, на узбіччі невпинного потоку розмов і мелодій, тихо стоять заквітчані дерева. Вони вдячно всотують усіма клітинами оксамиту листя та снігу пелюсток кожен промінчик щедрого сонця.

Горобці, перелітаючи з гілки на гілку, струшують тендітні пелюсти квітів. А вітер радо підхоплює дивні круглі сніжинки, та закручує їх у неквапливі спіралі теплої віхоли.

З-за рогу будинку, весело розмахуючи вухами, вискакує кудлатий спаніель. І летить, висолопавши язика, прямісінько крізь білу м'яку завірюху.

Поруч зі спаніелєм нечутно поспішає Весна, марно намагаючись хоч якось звернути на себе увагу черевиків, черевичок та босоніжок...