Русифікація України іде повним ходом.

Відповідний законопроект «Про засади державної мовної політики» № 9073 від 26 серпня 2011 депутати зареєстрували у Верховній Раді Україні.

«Цей закон має на меті регулювання діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної мови в усіх сферах суспільного життя української держави, вільного розвитку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин, а також щодо сприяння вивченню мов міжнародного спілкування », - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

У законопроекті відповідно до Конституції України визначається порядок застосування мов України, принципи мовної політики держави та її обов'язки щодо забезпечення конституційного права людини на вільне використання мов.

Законопроект зберігає конституційний державний статус української мови.

«Належне функціонування державної мови забезпечується в усіх сферах суспільного життя, а в окремих адміністративно-територіальних одиницях створюються можливості для функціонування паралельно з державною (підкреслюємо, що не замість державного, а саме паралельно) традиційних регіональних мов або мов меншин», - йдеться в тексті документа.

Автори змін відзначають, що «якщо провести паралелі з даними останнього Всеукраїнського перепису 2001 року, то, в разі прийняття законопроекту, російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України (з 27-ми)». А саме в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській обл., АР Крим та містах Київ і Севастополь.

Крім того, згідно із законопроектом, статус регіональної мови повинен бути закріплений за кримсько-татарською - в АР Крим, угорською - у Закарпатській обл., Румунською - у Чернівецькій. Інші мови традиційних національних меншин Україна «отримають захист» в менших адміністративно-територіальних одиницях.

Автори законопроекту пропонують передбачити офіційну публікацію актів вищих органів державної влади українською та російською мовами, на регіональних або мовами нацменшин. При цьому держава зобов'язується гарантувати жителям певній території надання адмінпослуг не тільки державною українською мовою, а й ре регіональному або мовою нацменшин.

Телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд віщати державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування та ін

Мова друкованих засобів масової інформації визначається їх засновниками відповідно до установчих документів.

У паспорті громадянина України відомості вносяться українською мовою, а поруч, на вибір, на іншу мову.

Слідство і судочинство ведеться українською мовою, при цьому в судочинстві за бажанням сторін суд може здійснювати провадження регіональною мовою (при цьому держава безкоштовно надає послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини).

Українська мова залишиться виключно єдиною мовою Збройних сил України та інших військових формувань. Засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою (хоча промовець може використовувати іншу мову); проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд Верховної Ради державною мовою. Мовою угод і картографічних видань є також українська мова.