Але чомусь я почав згадувати 2004 рік, Якби наші демократи знову не сіли маком.

Сталося те, що сталося, Янек наступив нації на яйця, а Україна, хоч деяким вигідно вважати її покриткою, таки виявилась мужиком. Тепер іде війна.Але хотілось би спитати всіх наших чистоплюїв, всіх отих андруховичів і забужок, ви цього хотіли, мразі в білих плащиках? Бо, якби не оте ваше "проти всіх" , нація не отримала б коліном самі знаєте куди від донецького урки. І не сталося б ситуації, за якої справжній мужик дає в морду.А тому кров на Майдані і на вашій совісті. Бо ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,Ой, радуйся, земле, Ясен Світ засвітився.Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,Ой, радуйся, земле, Ясен Світ засвітився.Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,Ой, радуйся, земле,Ясен Світ засвітивсяБо прийдуть до тебе три жадані гості, радуйся,Ой, радуйся, земле, Ясен Світ засвітився.А що першим гостем буде ясне Сонце, радуйсяОй, радуйся, земле, Ясен Світ засвітився.А що другим гостем буде світел Місяць, радуйсяОй, радуйся...

Читати далі...

[Приєднана картинка]“Який ти, в чорта, лицар, коли голою сракою їжака не уб'єш” Лист запорожців турецькому султану.Мехмеда, султана турецького аж трусило від люті.Товмача він, ясна річ, наказав повісити, а також скарати смертю тих своїх вельмож, котрі, на своє нещастя, були присутні при читанні листа від тих подніпровських гяурів. Злощасний товмач впорався з усіма лайками, вірно переклав ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Щоб трошки відволіктися від політичних і дуже важливих проблем...Оповідання жахів - фанфік за мотивами циклу Ст. Грабинського "Духи старого Львова" Боятись за чашкою кави і задля відпочинку.Алоїз Буднік, залізничник. Історія хворобиЩодня я зустрічаю поїзди. Особливо мені до вподоби стрічати поїзди з Відня. Розумієте, коли звідтам приїздить велике паньство. Я стою біля сигнального дзвону і спостерігаю за тими, хто виходить з вагонів, і заздрю їм — вони...

Читати далі...

Як же хочеться запхати оту йолочку падлюкам в одне місце.

[Приєднана картинка]Корсунь палав. Солом'яні стріхи на хатках займалися миттєво — місто стало одним великим вогнищем. Мешканці, котрим вдалося вціліти опісля того, як у нього ввійшло коронне військо, метались вузькии вуличками, намагаючись врятувати вже не майно — майна опісля постою королівських жовнірів у них зосталося небагато, але самі життя.Камінна церква височіла посеред охопленого вогнем міста, неначе Ноїв ковчег. До неї, на узвишшя, бігли ті, кому вдалося вихопитись з...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Полковник Іван Ніс здав Батурин ставку гетьмана Мазепи царським військам. І опинився за життя у пеклі...Вони приходять щоночі.Вдень він не сидить на місці, а все блукає довкола своєї садиби. Він сивий і немічний, важко спирається на палицю , говорить сам з собою, хмурить брови, посміюється недобре у довгі вуса. Слабкі від старості ноги несуть його невідомо куди.Але йому не сховатися.Слуги ходять за паном слідом, бояться, що впаде старий і шию зломить. Пані...

Читати далі...