Взагалі писати вступну замітку про Мадейру я не збирався… ні, навіть не так. Я в принципі на саму Мадейру не збирався, лише підшукував собі щось на вересень, щоб не тільки стоптувати ноги, а й якийсь день повалятися на моречку. І тут як побачив програму у Бідняжок, мене одразу осінило: йой, я ж усе життя хотів на Мадейру. Тепер і розказати є про що. [Приєднана...

Читати далі...

Якщо спитати когось про асоціації з Луганською областю, найпевніше, спершу вам розкажуть про війну, промисловість та екологічні проблеми, і дуже навряд, що комусь прийде в голову туризм. Особливо того типу, де є можливість подивитися на якісь природні красоти. І, як виявляється, дарма. [Приєднана...

Читати далі...

В половине двенадцатого с северо-запада, со стороны деревни Чмаровки, в Старгород вошел молодой человек лет двадцати восьми. За ним бежал беспризорный.– Дядя! – весело кричал он. – Дай десять копеек!Молодой человек вынул из кармана налитое яблоко и подал его беспризорному, но тот не отставал. Тогда пешеход остановился, иронически посмотрел на мальчика и воскликнул:– Может быть, тебе дать еще ключ от квартиры, где деньги лежат?Із таких багатьом знайомих слів починається розділ, де на сцену...

Читати далі...

Вертатися із Маріуполя приблизно однаково далеко що у Вінницю, що у Київ, але все ж до столиці поїзди ходять чомусь швидше. У зв’язку з цим на третій день подовжених вихідних на Трійцю зробив проміжну зупинку на півдні Київщини, аби не трястися занадто довго у транспорті і заодно відвідати об’єкт, що давно хотів побачити – «голландський» вітряк у селі Пустовіти. [Приєднана...

Читати далі...

Маріуполь прийнято відносити до когорти міст, що були майже повністю зруйновані в Другу Світову, через що в архітектурному плані там не лишилося нічого цікавого. І тільки якщо поїхати подивитися на власні очі, вдосталь находитись його вулицями, можна впевнитися, що це не зовсім так. У міста досі є чітко виражений історичний центр хай і не суцільної, але досить колоритної забудови, та й повоєнна архітектура тут досить представницька, що цілком очікувано для промислового важковаговика.[Приєднана...

Читати далі...

Традиційно і часто незаслужено вважається, що промислові міста не мають власного обличчя й нічим не можуть бути цікавими туристам. Хоча насправді навіть заводи й фабрики іноді виявляються не менш грандіозними та вражаючими, ніж готичні собори й середньовічні замки. Принаймні для мене.1. Маріуполю у цьому плані «пощастило» аж двічі – тут знаходяться одразу два металургійні заводи повного циклу, які візуально являють із себе чи не найбільш ефектні промислові споруди. А що знаходиться місто на...

Читати далі...

Наприкінці того нескінченно довгого й насиченого дня, коли вже майже засинав на ходу, здається, мені й досі не вірилося, що нарешті це сталося. Така далека подорож як в кілометрах, так і в роках, адже хотіти сюди я вперше почав, мабуть, коли в принципі став розбиратися в картах і побачив місто на морі (там воно ще називалося Жданов), а коли є море, то яка різниця, що поруч два металургійні комбінати повного циклу. Кілька років тому здавалося, що це бажання так і не збудеться через бойові дії...

Читати далі...

Підбивати підсумки літа зазвичай не прийнято. Рік у розпалі, хто догулює відпустки, хто відправляє дітей чи сам відправляється у виправні виховні заклади, хто просто трошки в ахуї від роботи, як я… Тим не менш, про три місяці, що спливли, пару слів накину. 1. Факт це для мене, як не крути, печальний, бо закінчилася найулюбленіша з великим відривом пора року. Спеку я сприймаю цілком нормально, точно краще за дощі й холод, і взагалі плюсів для мене значно більше (до них додався уже...

Читати далі...

Вдалий маркетинг у наші дні важить більш ніж достатньо. Треба ж було комусь зуміти розкрутити залізничний перегон у лісовій гущавині як Тунель Кохання до такого рівня, що сюди їдуть натурально з усіх областей України, а то і з-за кордону – зробити романтичні фоточки «не як у всіх». А будь-які хоч трохи схожі зелені тунелі у інших регіонах гордо проголошуються аналогами, я вже збився навіть з ліку, скільки їх. Каюсь, я теж там був якось давно, на зорі власних поїздок на захід України, ще...

Читати далі...

Однією із найбільш ефектних у візуальному плані гірських порід є базальт, що під впливом природних чинників утворює височезні стовпи правильної форми. Вони мальовниче нагромаджуються, утворюючи чудні гори, які ні з чим не сплутати. На нашій планеті він досить поширений, базальтові стовпи можна побачити в Ісландії та Німеччині (де був особисто), Вірменії та Ірландії (тільки чув), а от і в Україні також, причому в рівнинній Рівненській області, хоча це взагалі-то гірська порода...

Читати далі...