Дякую
- 08.11.15, 21:21
Рік, що пройшов швидко як день.
Куди швидше за попередній, у якому був спочатку зворотній відлік днів до моменту, коли неминуче треба було щось міняти, а потім ще один відлік, куди довший, ніж я очікував, бо все пішло не зовсім так, а у якийсь момент узагалі валилось шкереберть.
І все ж вийшло, бо, можливо, єдиний раз у цьому безглуздому житті я хотів чогось по-справжньому, а не плив за течією.
365 днів, за які я вже хтозна скільки разів радів просто від усвідомлення того, що я тут, а не деінде. З інакшими, по-своєму чужими людьми й перманентно тривожною атмосферою в країні, і просто в найскрутніші моменти, можливо, мене підтримував тільки твій незламний дух, який, я в тому впевнений, існує насправді, несе в собі спомин всієї твоєї 650-річної історії й наповнює неповторною силою твої затишні спокійні вулички.
Дякую тобі за можливість відкривати для себе нові, незнані й недосяжні раніше світи, за те що ти взагалі є – неймовірне чарівне місто, яке ніколи не стане мені рідним, але в якому я б так хотів віднайти свій дім і давно втрачений спокій.
Ти прекрасне.
Коментарі
Гість: Grim007
18.11.15, 21:37
трогательно
Гість: Fragile
28.11.15, 21:38
Песня хорошая Всё в жизни идёт своим чередом, есть и грустные моменты, которые со временем забудутся, и положительные, которые останутся в нашей памяти, периодически возвращаясь приятными воспоминаниями, на то она и жизнь, и следует каждый день просыпаться в ожидании чуда, и оно непременно произойдёт, всё зависит от желания, насколько оно сильное.
Ми Ла
38.11.15, 21:42
Так, роки летять, як дні, не встигаєш озирнутись, а не лише якесь місто стає історією в твоєму житті, а й ти став хоч і маленькою, але історією, для якогось міста.