Все наше життя - це боротьба. Боротьба зі страхом і спокусою. І важко сказати з чим легше боротися. Страх минає, проходить і - все, його вже немає, ти його переборов. А спокуса і хитріша, і підступніша. Піддасишся один раз трішечки -  далі вона хоче більшого. І не важливо з якою саме спокусою ти борешся - грошима, владою, визнанням, славою, любов'ю...і ще безліччю інших спокус. А тоді до  неї підключається страх і сумнів. Не знаю, чи є на світі людина, для якої все було б однозначно зрозуміло, яка б не звертала уваги на спокуси і  не робила помилок , потім не розкаювалась.

Умовності...рамки...страх, що не так зрозуміють чи не зрозуміють взагалі...боротьба між розумом і серцем- чия візьме?..Молодість слухає серця, зрілість - вагається і розривається від протиріч.Надто багато ниток обплутає до цього часу... Рвати боляче і страшно...обминати - ?..А зачепиш - і зробиш комусь боляче...

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.

Розумний учить, дурний повчає.

Дурний язик голові не приятель.

Пси виють, а місяць світить.

                             Українські народні прислів'я.

Меркою достоинства женщины может быть мужчина, которого она любит.

                                                                                      В. Белинский

Бывают дни - я голову в такое пекло всуну,

Что и судьба попятится, испуганна, бледна.

                                                     Владимир Высоцкий

Хама самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, - не дай Боже, наділити його силою, правами і владою пана.       

                                                                                                             Євген Сверстюк.

     Лише жінка готова віддати все для свого обранця, лише жінка наважується співчувати тому, від кого відвернулися люди; вона може піти на приниження, на смерть заради коханого, бо жінка живе любов'ю.

                                                                                                          

                                                                                                   Павло Загребельний,,Смерть у Києві"  

О горе тим, що мають душу чесну!

Коли вони ще вірять у богів,

Благати мусять силу ту небесну:

,, Пошли нам, боже, чесних ворогів!''

                                   Леся Українка

 

О, знаю я, багато ще промчить

Злих хуртовин над головою в мене,

Багато ще надій із серця облетить,

Немов од вихру листячко зелене.

                                Леся Українка