просто думки
- 05.05.11, 20:45
Умовності...рамки...страх, що не так зрозуміють чи не зрозуміють взагалі...боротьба між розумом і серцем- чия візьме?..Молодість слухає серця, зрілість - вагається і розривається від протиріч.Надто багато ниток обплутає до цього часу... Рвати боляче і страшно...обминати - ?..А зачепиш - і зробиш комусь боляче...
0
Коментарі
Гість: Skeptiker
15.05.11, 21:25
N****
26.05.11, 20:24Відповідь на 1 від Гість: Skeptiker
Не така вже я й терпелива...
Пам'ятаю про свій біль і боюсь зробити боляче іншим.
Гість: Skeptiker
36.05.11, 20:48Відповідь на 2 від N****
Страх - річ гнітюча. Та, зрештою, чого боятися, адже ми не ангели і не святі - можем когось і ненавмисно скривдити. От коли навмисно, тоді варто звичайно і задуматись про власну моральність.
N****
46.05.11, 21:20Відповідь на 3 від Гість: Skeptiker
Моральність теж кожен розуміє по-своєму і не завжди можна однозначно трактувати загальноприйняті норми моральності, і дотриматись їх теж не завжди можна.І буває, що дотримуючись тих правил, вимотуєш собі душу.
Гість: Skeptiker
57.05.11, 01:09Відповідь на 4 від N****
Якщо не будемо дотримуватися загальноприйнятих правил, то не зможемо жити у суспільстві. Вірніше і суспільства (спільності) як такого не буде. Буде якесь зборище.
А з іншого боку чого нам дотримуватися, чого ні ми самі вирішуємо. Самі виставляємо для себе якісь моральні цінності (або нам їх нав*язують). Так чи інакше, тут вже більше діло віри. Як то говориться: по вірі вашій буде вам.
Душа вимотується сумнівами, страхами, тривогами. Як їх подолати у собі це вже кожен сам має вирішити.
N****
67.05.11, 10:23Відповідь на 5 від Гість: Skeptiker
Дякую за підтримку і розуміння
Гість: Skeptiker
77.05.11, 11:37Відповідь на 6 від N****