Є.Маланюк
Ви забули нащадки Монгола
Половецький посвист степів?
Ще летітеме мертво і голо
Над Москвою наш буряний спів.
Ще повстане, воскресне із мертвих
Великий Князь Дніпра!
Не поможуть запізнені жертви:
Ми не братимемо у бран.
Ми на стерво гнилої імперії,
На трупарні кривавих кремлів –
Підіймемо розгойдані прерії
Степової землі.
Гострим вітром назавжди ми виріжем
І зрівняєм московські горби,
Хай дихне лиш пожежею тирси
І покотить грім боротьби.
Юрій Липа
Тризуб
Знак цей рунічний завис над народом міцним, важкостопим,
Всупереч Азії жаху і всупереч зручній Европі.
Горнами чорними воль розпаляється знак цей,
І все страшніший, величний, огненний, палючий
Сходить над краєм, як дивна планета. Навкруг
Юрби сусідів дрижать. Найстрашніше для них: чи він
стопить,
Чи перетопить в землі цій руду на металь?
І от поволі зростають міста, як хотіння, як гордість,
Поволі тужавіють села, з містами поєднані міццю,
Тяжке багатство і послух вбирають цей край.
Ось він зіпнявся у ритмі. Ось йдуть, і я чую їх кроки.
Юрій Липа
"Суд Сірка"
Гудуть літаври, тнуть пищалки, сурми грають
В степу широкому, розлігся голос війська -
То там Сірко-кошовий з славним товариством,
Веде звитяжну Січ із Кримського походу.
Вертається не сам - з ним тисячі втікають
З полону злого визволених бранців -
Лицарського меча найбільша нагорода.
Та на Савур-могилі вождь спинив коня:
- Земля козацька дужа мусить бути,
І не інакше - слово наше й предків,
Кого ж провадимо тепер на Україну?
Душа козача в них, чи може бісурменська?
Брат ворога - не брат є козакові.
Спитайтесь: хто не наш, таких пустіть до Криму.
І видно у степу, як стали завертати
Одна по одній гарби в бік Гнилого Моря,
Верталась спішно міць до ворогів велика,-
І застогнав Сірко, недовірків злічивши,
У груди вдаривсь, помолився ревне,
І рік: - Скарать на горло їх. Лишень дітей щадіть,
Бо неповинні очі дитячі за гріх.-
Наказ упав. Дві сотні скачуть степом.
Ось їх не видно. Пил. І в пилі - блиск шабель.
Ось сталась смерть. До стіп Вождя вернулись.
А він мовчав, камінний, в землю кінь уріс...
Хто ж дітьми сироти забитих назове?
Спитав Вождя отець духовний смутно.
- Сірко вказав на прапор Михаїла
І степ лункий у гомоні комоннім.
Надибав вакансію для бажаючих "вазсаідініца с братскім народом"
"Раздел: Продажи: розничная торговля
Прямой работодатель : Барская усадьба Лопера
Город: Москва
Пол: Не имеет значения
Возраст: от 15 до 60
Образование: Не имеет значения
Занятость: Любая
10000 $
в месяц
Требования:
Приглашаются на работу во вновь открывающуюся барскую усадьбу в Тульской губернии крепостные крестьяне. Предпочтение крестьянским семьям с двумя - тремя детьми. Требования: крепкое здоровье, выносливость, трудолюбие, покладистость, умение пользоваться граблями, косами, вилами, лопатами и другими сельскохозяйственными предметами, понимание технологии доения коров, коз, выращивания птицы и свиней, опыт организации и ведения конюшни, псарни и овчарни, навыки обработки барской земли и уборки барского дома. Молодым крестьянкам требуется умение варить кофий в постель и взбивать перины.
Обязанности:
жизнь по крестьянскому укладу и понятиям, услужение барину, отработка барщины, для молодых крестьянок половой оброк. Внешний вид забитый, слегка придурковатый, но опрятный, обязательно славянская внешность (мужикам иметь бороду) Обязательное требование умение громко и красиво кричать фразу Ба-а-а-а-а-арин прие-е-е-е-е-е-ха-а-а-а-ал! Дополнительные требования знание иностранных языков исключено, знание русского мата обязательно, желательно умение удить рыбу, стрелять белку в глаз, подковать лошадь, вырезать наличники, орать народные песни, стучать ложками и играть на балалайке. Религия православие!
Условия:
Соцпакет: бесплатная медицинская помощь, проведение семейных и религиозных празднеств за счет барина. Условия проживания отдельно стоящие крестьянские избы-мазанки без удобств, но с русскими печками и колодцами. График работы пожизненно (есть свое кладбище) Испытательный срок 3 года. Спецодежда сарафаны, лапти, портки и рубахи. По выходным - обязательная порка на конюшне! "