Почали з Черчілля, а закінчили лінощами.

( На прохання Злої Тітоньки )  

Цитуючи Даля, лінощі – відраза до праці, роботи, занять. В жодному ганджі ми не зізнаємося так охоче, як лінь. Сутність лінощів не зміниться в їхній оцінці. Тож хто нянькається з лінькою-мамкою?  Не треба соромитися тим, що лінощі наша з вами доля.  . Навпаки, ми з вами ще взірець працездатності у порівнянні з великими світу цього. Згадайте хоча б людину, яка примусила весь світ повірити  в те, що мавпу людиною зробила саме праця. Відверто скажемо, якщо би тією мавпочкою був сам маленький Дарвін, - дивовижного перевтілення не відбулося би! Адже сам Чарльз лінувався навчатися навіть рідній англійській мові. Йому більше подобалося трохи поспати на парті, а відпочити після цього на риболовлі. Після довготривалих роздумів про майбутнє лінивої дитини довелося батькам Чарльза Дарвіна запроторити його до університету навчатися зоконів божих. Але й навіть там, замість штудіювання богословських наук Дарвін обстрілював ворон з рушниці, не вставаючи з ліжка! А риболовлю йому замінили паби!  Навіть з головою поринувши в науку містер Дарвін нікуди не поспішав. На написання першої праці він витратив 8-м років, а на другої – аж 30-ть!

            Але не треба вважати Чарльза Дарвіна поодиноким у лінощах. Добру компанію йому міг би скласти сер Уїнстон Черчіль, який був найгіршим учнем у школі й навіть вирішив не поступати до університету. Найактивнішим видом спорту для сера Черчіля стало гойдання у кріслі-гойдалці. Він лінувався навіть користуватися попільничкою, тож наприкінці робочого дня весь був обсипаний залишками життєдіяльності улюблених сигар.

А ось Ісаак Ньютон у школі не був гіршим за всіх. В його класі навчався ще один учень, успіхи якого були ще нижчими. Щоправда,  трохи пізніше його визнали ідіотом і виперли зі школи. Та коли мама забрала Ньютона зі школи аби він допомогав їй у господарстві, в неї нічого з цього не вийшло! Ісаака відрядили продати зерно, а він просто утік! Тоді мати вирішила, що все ж таки дешевше буде дати бовдуру освіту.

Карл Маркс взагалі жив за рахунок старенької матері й місяцями пиячив, не маючи жодного бажання заробляти на життя власноруч. Невідомо скільки б ще терпіла старенька, але з 1869-го року всі рахунки Маркса оплачував Фрідріх Енгельс. Списочок зоряних ледарів продовжують Байрон, Пікассо та Ейнштейн. Вони ніколи не були першими учнями, а Ейнштейна взагалі вважали не просто ледачим, а супер-ледачим.  Щоправда, навіть у дорослому віці Ейнштейн так і не навчився прасувати одяг і прибирати у власній оселі. А навіщо?

Можливо, хтось з вас вже розслабився і вирішив, що за для того, аби стати генієм, достатньо бути просто лінивим! А ось і ні! Лікарі вважають, що справа насамперед у хворобі. На їхню думку, лінощі разом з неохайністю, байдужістю до всього та вередуванням, є не що інше, як прояв хвороби АДНД. Саме на цей синдром розладу уваги перехворіли у дитинстві Черчіль, Ейнштейн, Бетховен та Леонардо да Вінчі.