[Приєднана картинка]Скрізь плач, і
стогін, і ридання,
Несмілі поклики,
слабі,
На долю марні
нарікання
І чола, схилені в
журбі.
Над давнім лихом
України
Жалкуєм-тужим в
кожний час,
З плачем ждемо тії
години,
Коли спадуть кайдани
з нас.
Ті сльози розтроюдять
рани,
Загоїтись їм не
дадуть.
Заржавіють від сліз
кайдани,
Самі ж ніколи не
спадуть!
Нащо даремнії
скорботи?
Назад нема нам
воріття!
Берімось...
Читати далі...