Посмішка
- 07.09.16, 09:52
В середині боліла порожнеча,
Яку так легко нам лишають люди,
Яку так легко нам лишають люди,
Все сподівалась - більше так не буде,
Та часе невблаганний інше рече.
Та часе невблаганний інше рече.
І байдуже чому воно так сталось,
Щасливі наші дні коли змінились,
І ми над тою прірвой опинились,
Згубилися чи розачарувались.
Щасливі наші дні коли змінились,
І ми над тою прірвой опинились,
Згубилися чи розачарувались.
Шукатиму невпинно, навіть вічно
Яскраве світло сонячне заповнить,
Безодню цю і хай душа ще стоге,
Я посміхаюсь, значить краще кличе.
Я посміхаюсь, значить краще кличе.
9
Коментарі
Гість: InnaFL
17.09.16, 10:20
http://blog.i.ua/community/2024/1959544/
Гала
27.09.16, 10:24Відповідь на 1 від Гість: InnaFL
бач які ми сінхроністки з тобою
Гість: InnaFL
37.09.16, 10:32Відповідь на 2 від Гала
Гала
47.09.16, 10:34Відповідь на 3 від Гість: InnaFL
Гість: Fairy-tale_
57.09.16, 11:02
Красиво и жизненно
Гала
67.09.16, 11:08Відповідь на 5 від Гість: Fairy-tale_
Гість: Fairy-tale_
77.09.16, 11:09Відповідь на 6 від Гала
*утираю слёзы умиления*
Гала
87.09.16, 11:36Відповідь на 7 від Гість: Fairy-tale_
издиваешься
Гість: Fairy-tale_
97.09.16, 11:38Відповідь на 8 від Гала
Нет, балдю от эстетического наслаждения
Гала
107.09.16, 12:26Відповідь на 9 від Гість: Fairy-tale_