Цікаве спостереження - погляд ззовні на протести..

Цікавий погляд ззовні на пртести в авторитарних та тоталітарних країнах на прикладі Республіки Білорусь 2020 року. Взято з Facebook.  Або про  рівень європейського розуміння того, що відбувається в РФ та Білорусі.

Влітку 2023 року литовське видання Delfi публікує документальний фільм, у якому показує учасників протестів у Білорусі влітку 2020 року, коли громадяни вийшли на вуличні протести, після того, як Олександр-3%-Лукашенко нахабно фальсифікував вибори, і були за це, буквально, забиті кийками, а багато хто навіть вбитий пострілами в потилицю. І це свідомо знаючи про масовий лукашенківський терор у країні, свідомо знаючи про тортури і вбивства навіть не те що опозиціонерів, а тих, що просто мають незадоволене обличчя, знаючи про Окрестино і все інше.
Чому не були розмиті (заблюрені) особи протестувальників у кадрі? Ні, зовсім не через злість, і не на замовлення КДБ РБ чи ФСБ РФ. Справа в тому, що справжні європейці просто не думають про можливість арештів і вбивств на підставі показу документального фільму, свого сюжету в новинах або опитування перехожих на вулицях Москви. Це за межами їхнього всесвіту, і навіть особистий/сімейний досвід життя у СРСР (а Delfi базується на країни Балтії) не стукнув у потилицю, ні. Нічого не змінилося з тих часів, коли  англійка, яка дізналася про сталінські репресії, щиро дивувалася тому, що жертви незаконних арештів не викликали поліцію. Рівень розуміння який був, такий і лишився.
Чисті ясні очі та абсолютна відсутність думок про долю героїв своїх фільмів та репортажів. «Ми люди, а вони — так», ага. Для авторів цих сюжетів ті, хто до кадру, — просто м'ясо, сировина, з якої вони роблять свою котлетку. Що там буде з м'ясом не дуже важливо, важливо, щоб покупцям сподобалася котлетка.

P.S. І це теж про безпеку. Спілкуючись з європейцями завжди варто пам'ятати, що вони зіллють вас катам-поліцаям навіть не зі зла, і навіть не з байдужості (вони можуть бути цілком щирими вашими особистими друзями), а так просто не замислюючись про наслідки своєї балаканини. «Потрібно було просто викликати поліцію»….

Діти війни в Україні звертаються до російських матерів...

На День Києва, який вирішили провести, незважаючи на війну та обстріли, щоб хоч якось відволіктися, і дати дітям позитивних емоцій, зняв на канал, "прив'язаний" до мого смартфону LeECO, зробив пару відео. 
Свого часу цей канал зробив для трансляцій (стрімів), або щоб "заливати" відносно короткі відео прямо у YouTube без відеомонтажу. 
Проте через певний час YouTube ввів обмеження на прямі трансляції з телефона, і я цей канал "закинув", оскільки практично усі відеоролики я робив з застосуванням обробки. 
Повернувся до цього каналу я в цьому році, зробивши пару відео повені у Києві весною 2023 року,  YouTube-короткі (Shorts), які, на диво, отримали певну популярність. 
І тому зробив коротке відео дитячих розваг на День Києва в парку Наталка - https://youtube.com/shorts/V5-7VMltqms?feature=share - з мильними бульбашками аж до 10 метрів. Діти пораділи, щоб хоч так їх відволікти. smile
Але найсильніше відео, вже не у форматі YouTube-Shorts зняв дещо пізніше -- нові діти війни в Україні звертаються до російських матерів. На жаль, навряд чи це звернення почують ті, до кого вони звертаються. 
Спочатку я теж, до речі, думав застосувати відеомонтаж, бо через хвилювання ледве зміг втримати в руках смартфон, яким знімав. Але потім все ж вирішив розмістити прямо з смартфона. 


Создание виртуальной машины FreeBSD 6

Создание виртуальной машины freebsd6 из работающей на физическом сервере.

1) подключаем к материнcкой плате по SATA жесткий диск на который будет происходить первичный перенос данных

2) загружаем FreeBSD в однопользовательском режиме, он же single user mode; 

3) даем команду dd if=/dev/aacd0 of=/dev/ad8 bs=1024k (скопировать с диска /dev/aacd0, в нашем случае это ADAPTEC RAID на диск /dev/ad8, в нашем случае это serwerworks sata контроллер с буфером 1 мегабайт.  Размер буфера влияет на скорость, крайне малый размер очень сильно замедляет процесс. Мегабайт – вполне нормальная величина, увеличивали до 4 – даже немного замедлилось. На экране ничего не происходит всё время пока идет копирование, в нашем случае копирование длилось 2300 секунд, это порядка 40 минут. объем диска 140 гигабайт. 

4) подключаем диск уже через USB-адаптер к серверу с proxmox

5) редактируем файл конфигурации виртуальной машины. 
Стоит отметить что FreeBSD 6 туповато и умеет грузится с ide и не умеет грузится например с virtio. Поэтому добавляем в файл конфигурации строку ide1: /dev/sde ( /dev/sde – название нашего внешнего USB-диска. Название можно узнать в Web-интерфейсе  Proxmox – датацентр – ns1 - диски

6) выбираем загрузку с ide1. Если все более менее нормально, FreeBSD начнет загружаться с USB-диска, при загрузке выбираем однопользовательский режим, он же single mode. Поскольку fstab на нем неправильный, нас спрашивают, что же монтировать в качестве директории root. Указываем ufs:/dev/ad1s1  -- первый слайс IDE-диска 1.

7) даем команду geom  и видим список дисков – в нашем случае ad0 – это 140 гигабайтный диск виртуальной машины, ad1 это 750-гигабайтный USB-диск с ранее сделанной копией на нем. 

8) даем команду dd if=/dev/ad1 of=dev/ad0 bs=1048576 count=139749Сделать копию с 750 гб диска на 140 гб диск.
Поскольку 750 гб явно больше чем 140, надо явно указать сколько же байт нам надо переместить с одного диска на другой.  Указываем размер блока 1048576 (мегабайт) и количество перемещаемых блоков, равное объему изначального диска в двоичных мегабайтах.). в нашем случае копировалось около 45 минут. 

9) отключаем виртуальную машину и правим её конфигурацию удаляя ide1. выбираем загрузку с ide0.

10) нас спрашивают что монтировать в качестве root. Указываем ufs:/dev/ad0s1

11) даем команду mount –w /dev/ad0s1 / - теперь мы можем вносить изменения на диск, а именно редактировать fstab

12) даем команду ee /etc/fstab  и правим fstab меняя в нем названия слайсов на ad0s1,ad0s2 и так далее

13) все рaботает.

14) остается лишь откорректировать, при необходимости, конфигурационные файлы /etc/rc.conf и файлы сценариев брандмауера, чтобы заменить названия сетевых интерфейсов.

I про водень

"Україна вивчає питання будівництва заводу з виробництва водню" - під такою назвою була опублікована замітка на сайті Ukrrudprom (російською мовою) - https://ukrrudprom.ua/news/Ukraina_izuchaet_vopros_stroitelstva_zavoda_po_proizvodstvu_vodo.html
Але виникає питання: а чи не вигідніше було б видобувати водень шляхом пароконверції кам'яного вугілля. Це:
1) певним чином забезпечить роботу вуглевидобувну промисловість;
2) дозволить використовувати "бросове" тепло теплових та атомних електростанції;
3) сукупна енергетика цього процесу більш вигідна. 
Хімія цього процесу така: 
1) спочатку за допомогою паро-повітряного або паро-кисневого дуття отримується так званий синтез-газ: 
  С + H2O  = CO + H2
2) далі за допомогою каталізатора 
  СO + H2O = CO2 + H2 
- отримується додатакова кількість водню. 
Далі або шляхом розчинення диоксиду вуглецю у воді, або виморожуванням розділяємо вуглекислий газ і водень. 

Київ, 04.02.2018 р, вул. Хрещатик. парк Шевченко...

Як водиться, у неділю 4 лютого поїхав до центру Києва на фото- та відеополювання. І вдалося зняти на відео - фото цього разу не знімав - вельми важливий момент: ЯК ТРЕБА ДОСЯГАТИ ПОРОЗУМІННЯ між різними політичними силами.
Але все по порядку.
Вийшов на з метро на станції  “Майдан Незалежності”. Весь Майдан Незалежності заставлений повністю металевими конструкціями. До речі, це я це я бачив вже у відео мого друга з Facebook та YouTube - https://youtu.be/DyK2hzCJpuo - навіть не знаю, що більше мені нагадують ті конструкцію - чи ту саму “йолку” 2013 року, чи щось інше. Може пізніше у перерві завітаю туди з фотоапаратом - познімаю детальніше. Теж зняв їх відеокамерою - початок відео - https://youtu.be/RawpD2-LCRI - і звернув увагу, що окрім металевих конструкцій весь Майдан Незалежності і далі вулиця Хрещатик заставлена автомобілями з прапорами “Автоєвросили” - до речі, мітинги “Автоєвросили” - принаймні, біля Верховної Ради - я теж одного разу навіть транслював через програму Periscope - наприклад ось - https://www.periscope.tv/OleksandrDavydov/1BRJjyeLyVWGw;- але перша думка: спеціально заблокували вул. Хрещатик. Оскільки запас у часі був, то вирішив зняти, що ж це таке -дивіться подальше відео - https://www.youtube.com/watch?v=RawpD2-LCRI - і десь з цієї хвилини -  - вдалося зняти важливий момент: як треба досягати порузуміння - це дійсно, як на мене, була дуже приємна несподіванка. Потім вже, коли знімав репортаж про марш, бачив, що люди від “Автоєвросили” приєдналися до “Маршу за Майбутнє” - 
 , а також приєдналися до “Автомайдану”, коли ті поїхали до Петра Порошенка.
Також дивіться на https://yes1111.dreamwidth.org/1513276.html


Озеро Йорданське, Оболонь, Київ

Вчора й сьогодні знімав озеро Йорданське (біля району Оболонь, м. Київ, район проспекту Степана Бандери, колишнього Московского проспекту) і, головне, опори ЛЕП на ньому з "суспільно-політичною" метою: це теж було (і є?) проблемним місцем, де безспосередньо в охоронній зоні ЛЕП намагалися будувати автосалон. Вирішив усі 3 фотознімки з трьох різних ракурсів зібрати на блог:

1. Фото -

2. Це фото зняте з місця, де вже колись був встановлений паркан під будівництво автосалону Техічна деталь: перед зйомокою баланс білого був встановлений по снігу, і фото вийшло майже чорно-білим. Про те, що воно усе ж кольорове, нагадує білборд над дорогою.

3. Гадаю з такого ракурсу буде найпомітніше, що висота кабелю ЛЕП не перевищує 10 м


І "на додаток" - приклад, як будують ті ж автосалони там, де проходить повітряна ЛЕП - перекладають у підземний канал - - зняте з Оболонського шляхопроводу дещо раніше

На нинішньому етапі поки "на розгляді" - http://sviridenko.kiev.ua/article/komanda-pravozahystu-oboloni-iniciyuye-rishennya-kyyivrady-yake-mozhe-povernuty-skandalnu  

Боротьба продовжується - https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=810704882415570&id=100004281963210 

На додаток: на озері Лебединому (кут вулиці Ревуцького та проспекту Бажана) ситуація схожа. Відмінність у тому, що там біля ЛЕП і на озері планують будувати не автосалон, а житлові багатоповерхівки -

9 травня. Київ. Майдан Незалежності

Гуляв сьогодні - звичайно, ж з фотокамерою - по Хрещатику та Майдану незалежності. І зробив отаке фото. Цікавлюся історією Другої Світової війни. Тільки в "розширеному", так би мовити, плані - від її початку де-факто 18 вересня 1931 року - так званий "мукденський інцідент" та вторгнення японськиї військ до Маньчжурії до капітуляції Японії 2 вересня 1945 р. Але про деякі міста, зазначені на цьому фото, я раніше не чув. Соромно мені за це. Але вчитися ніколи не пізно. Але автор цієї інфографіки забув про принаймні 2 міста, які теж стали трагічними символами Другої Світової війни. Додав їх. Може хтось підкаже іще?

И опять о спаме, ошибках пользователей, нормальной почте.

И опять о спаме, ошибках пользователей и прочей лабуде. Вернее, об ошибках интерпретации отлупов.
Вызывает сегодня опять начальник. Говорит, что якобы наш сервер попал в один из черных списков за распространение спама. Хотя я за этим стараюсь следить, но находятся любители рассылать почту на достаточно много адресов. Спамом в полном классическом понимании назвать это нельзя: люди на конференциях или другим способом обмениваются информацией, в том числе электронными адресами. И потом рассылают новости. То есть вроде и не спам. Но мой опыт получения спамовых писем показывает, что спамеры как раз очень любят рассылать, правда в основном на бухгалтерскую тематику, именно анонсы семинаров, конференций. Так что в общем, неудивительно, если какие-либо антиспамовые фильтры, основанные на контексте, могут "определить" такие письма как спам. Но это всё рабочие моменты, от которых никуда не деться. Но вернемся к сегодняшнему разговору. Итак, мне сказано, что начальник не может отправить почту на 2 адреса: первый из них - в Беларусь, второй - персональный сайт одного из публичных людей Украины. Причем бросается в глаза, что почта, направленная на эти адреса, отвергается с сообщением "User Unknown" - то есть нет такого пользователя. Ясно, что антиспамовые фильтры в этом случае не при чем, скорее всего - хотя я признаю, что настроить можно практически любое диагностическое сообщение, - но обычно грамотные системные администраторы это не практикуют. Тем более, только вчера проверял наши IP-адреса на попадание в "чёрные списки" - я это делаю периодически - нигде, к счастью, они не "засветились". В общем, отправил для пробы письма на эти адреса с других почтовых служб - в Беларусь через Ukrpost и Mail.com на персональный сайт - через Mail.com и QIP.RU  - результат точно такой же. Как и ожидалось. То есть по какой-то причине действительно удалена или заблокирована учётная запись пользователя. А с персональным сайтом ситуация интереснее: там как оказалось, диагноз-
<<< 550 relay not permitted
550 5.1.1 <....>... User unknown
<<< 503-All RCPT commands were rejected with this error:
<<< 503-relay not permitted
Имя не публикую. Но ясно, что данный сервер просто не обрабатывает почту, хотя должен это делать по данным DNS. Написал письмо ответственному за это домен - ответ пришел практически немедленно: они этим доменом уже не занимаются. В общем, как обычно, ответственных нет.
Зато по ходу дела обнаружил интересную информацию: белорусский домен tut.by хостится почему-то не в самой Беларуси и даже не в дружественной России (рунете), а на "вражеской" Google. Так что не всё так однозначно.

Или скорее, не всё так просто...

И еще о борьбе со спамом в sendmail

На прошлой неделе вызвал нас - меня и моих напарников - начальник и сказал, что опять его “заел” спам. Что же, это неудивительно: адрес, который он проверяет, открытым текстом (то есть ссылкой) указан на корпоративном сайте http://www.ism.kiev.ua - неудивительно, что спам-роботам не представляет трудностей его обнаружить. Мы обсудили различные способы, но они либо были слишком сложны для быстрой реализации, либо малоэффективны, либо наоборот - эффективны черезмерно - например, были случаи попадания в DNSBL серверов Академии Наук Беларуси. При этом мы заметили характерную особенность поступающего спама: он был направлен не на конкретный адрес, которых хотелось защитить, а на большие списки рассылки, причем многие адреса из этого списка либо давно не используются, либо вообще никогда не существовали. То есть спам-роботы использовали технологию поиска имени пользователя по словарю. И анализируя документацию по почтовому серверу sendmail, используемом на нашем корпоративном сервере, обнаружилась интересная фича: если в файле access  указать следующее правило типа:

To:vasili_pupkin    DISCARD

то если в адресатах встретится имя ящика vasili_pupkin , письмо будет удалено, без уведомления отправителя. То есть письмо не будет доставлено ни одному из списка рассылки, даже если все остальные адреса “живые”. Тем правило DISCARD отличается от правил типе REJECT - знающие формат файла access почтового агента (MTA) sendmail поймут, о чём идёт речь.  И родилась мысль использовать для борьбы со спамом технологию адресов-ловушек. Для этого потребовалось проанализировать файлы журналов sendmail, чтобы определить, какие адреса наиболее часто используют (точнее, имеют в своих словарях) спам-роботы и ввести соответствующие правила в файл access. При этом именя оказались довольно неожиданными, например, sara.774 (почему именно такие цифры, сказать сложно, но раз спамеры держат в своих словарях, пришлось их “уважить”) или dgamilya.isimbaeva. Со слов начальника, число спамовых писем уменьшилась раз 5, то есть такой способ весьма эффективен. Следует также отметить, что при применении средства DISCARD спамовое письмо уничтожается без уведомления получателя. В этом есть определённый минус: если добропорядочный корреспондент случайно отправит письмо на этот адрес, например, не расслышав диктуемый E-mail по телефону, то письмо ему не вернётся, и он будет думать, что его проигнорировали. Но на мой взгляд, такое достаточно маловероятно, ибо настолько похожих, чтобы можно было перепутать, адресов у нас нет. Зато есть и плюс: как правило, спамеры подставляют в качестве адресов отправителя совершенно “левые” адреса, то есть в “отлупы” получат либо совершенно посторонние люди, либо - особенно если поток этих “отлупов” будет достаточно велик, - сервер получателя это воспримет как атаку и может заблокировать по IP. Сам я с таким не сталкивался, но коллеги рассказывали, что такое возможно.

Предлагаемый способ не претендует на панацею. Но как один из многих, показал эффективность.

Ретро

Кто там говорил об айфонах, верту и чем-то там еще. Настоящая крутизна - это РЕТРО.
Это мы на нашей телефонной станции поставили такой ретро-телефон, чтобы звонить с "дальнобойного" телефона Senao на станцию по внутренней связи.
Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна