Актуально за неминуче.
- 15.10.26, 20:47
Тільки вчора із жінкою балакали, шо хто з нас буде робити, як інший сконає.
Вона каже:
- І шоб я не бачила на похороні жодної морди з роботи!
Я кажу:
- Та боже збав! Я вже придумав, як зроблю.
Вона дивиться.
Я кажу:
- Я тебе у крематорії спалю, сам, нікого не буде. А попіл під вишню закопаю, шо ти ї кожен рік обирала геть.
Вона намагається посміхатися, але розумію, шо посмішка мені нічого доброго не обіцяє, тому продовжую, шоб ініціативи не втрачати.
- А я як здохну, то ти мене теж спали, а попіл викинь у Дніпро. Він сам розбереться куди мене віднести - може до моря, чи куди там.
Вона:
- Шо, вже придумав, як втекти? Навіть так згодний? А от і ніфіга!
Вже два дні хожу думаю, шо вона задумала, бо знаю шо як я сказав вже так не зробить.
1
Коментарі