Серия стихов из цикла гражданской поэзии + видео

Стихи Наталии Крисман (автор известного стихотворения: "Мамо, я екстреміст")
все видео мы делали совместно (реклама в видео отключена)

БЛИЗИТСЯ КРАХ ИМПЕРИЙ...
Это война не Крыма,
Запада иль Востока -
Битва идёт незрима
Света любви - порока.

Демону нет покоя -
Снова расправил крылья,
Всех бы в свои оковы,
Мир потопить в насилье.

Подлой змеёю жалит
Из своего болота,
Память стереть желает
Нам о Небесной Сотне.

Хватит уж нам Абхазий,
Темени средневековья,
Остановись, зараза,
Иль захлебнёшься кровью!

Близится крах империй,
Зло еле-еле дышит,
Нам ли страшиться зверя?!
Воля - подарок свыше!

Снова мы на распутье -
Свет или тьмы пучина...
Вон с Украины, Путин -
Во имя Отца и Сына!

фильм пятый «БЛИЗИТСЯ КРАХ ИМПЕРИЙ...” из цикла гражданской поэзии
авторы: Наталия Крисман и Роман Лесюк
читает: Алёна Краева
музыка: "Из России с любовью"



НЕБЕСНІЙ СОТНІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ...
Мамо, я не вернусь,
Я до кінця тут буду,
В моїх роздертих грудях час зупиняє плин...
Знаєш, ця смерть комусь
Правди уроком буде,
Вірю, діждеться Суду кат, що мене убив!

Мамо, страху нема -
Страшно лише убивцям,
Зло їх спотворить лиця, наче гіркий дурман,
Довго їм ця зима
Буде кривава сниться
Спалахом блискавиці. Мамо, їх жде пітьма!

Рідна моя, не плач,
Буде катам розплата,
Нині сумне, та завтра вітер розвіє дим,
Спалимо геть до тла
На волелюбних ватрах
Наші одвічні ґрати, трішки лишень зажди!

Мамо, прости мені,
Як пробачала часто,
Знаєш, не страшно впасти, гірше - коли проспав
Мить для звитяг борні...
Мамо, мій обрій гасне,
Я відчуваю ласку світлих очей Христа...

в этом и последующих видео стихи читает Наталия Крисман
звук:  радио Дзвони


НЕ ПЛАЧ, МІЙ СИНОЧКУ...
Ти, синку, питаєш: "Де неньо?"
І слізки на віях тремтять -
Твій неньо є кров'ю у венах
Землі, що по праву твоя.
 
Він там, де гартується воля
В горнилі, що зветься Майдан,
Де досі відлунює болем
Одвічна Вкраїни журба.
 
Він там, де історію пише
Народ, що здійнявся з колін,
Аби його ворог не нищив
І в рабство не йшов його син.
 
Він там, де звучить: "Ще не вмерла!"
І лине під Божий покров,
Аби стрепенулась Говерла
І збурила приспану кров.
 
Він там, де пульсують мільйони
Свобідних сердець, як одне,
Він неньку-Вкраїну боронить,
Боронить тебе і мене...
 
Не плач, мій синочку, за неньом,
З очей своїх слізки зітри,
Поглянь, жовто-сині знамена
Розгойдують Волі вітри!!!



ПРОВІСНИК ГІДНОСТІ
Небо Вкраїни розвиднілось -
Ера Просвітлень гряде,
Ми повертаємо гідності,
Ніч розфарбовуєм в день.

Спини Майдан вже нам випростав,
Ті, що хилились віки,
Вірмо, зерно Правди виросте,
Як поливати з руки.

Виросте і заколоситься
Нивою щирих братань.
Боже, єдиного просимо:
Світлом знедоленим стань!

Світлом єднання у мороці
Тим, хто жадає прозрінь...
Ми - вже ніколи не скоримось,
Бо піднялися з колін!

Може, і справді проллються ще
Ріки кривавих світань -
Дихає в ритм Революції
Наша Вкраїна свята.

Воля стає щораз ближчою,
Час позбуватись нещасть,
Світлий Майдан став провісником
Гідності Ери для нас!!!


СЛОВО, ВОСКРЕСНИ З ПРАХУ!
Ось шкандибає Слово,
Втомлене в битвах грізних,
Хтось його обезкровив
В лапах своїх залізних,
Знищене і обдерте,
Сотні разів розп'яте,
Наче душею мертве,
Вбите жорстоким катом,
Сумно кидає погляд
В небо з жалів скорботне,
В погляді - згусток болю,
Але вже зримий спротив.
Кинута кимсь монета
В церкві фальцетом стогне,
Підкуп, а чи пожертва?
Морок вростає в скроні...
Знову бруківка, суржик,
Беркут - криваві руки,
В серці холоднім - стужа,
Ближньому ближній - круком,
Ворог, мов звір голодний,
Душить дитя в колисці...
Досить ярів холодних,
Кров'ю - в сиру землицю!
 
Знову поет-провісник
Скапує кров'ю в рими
В пошуках вічних істин,
Хоче з'єднатись з ними,
Прагне себе наситить
Волею, наче птаха.
Боже, зціли нас світлом!
Слово, воскресни з праху!


страницы Натальи Крисман на ФБ: https://www.facebook.com/nkrsmn