Прихилюсь до народу сердечно й уклінно,
Побажаю свободи, і щастя, й добра.
Тільки вірю: ніколи не вмреш, Україно,
Бо співучий народ і в біді не вмира.

Переміниться світу велична будова,
Що справіку в безодні вогнями ряхтить.
Рідна мова моя, материнська, чудова,
На далекі зірки у піснях полетить. м 

І не буде нас доля цуратися, брате,
У таврійських степах, в закарпатських садках.
І не зможе ніхто дивний скарб одібрати,
Той, що предки для нас зберегли у віках.

Доки мова для внуків звучить солов'їно,
Доки слава козацька у серці жива,
Ти не вмреш,
ти не вмреш,
ти не вмреш, Україно,
Лиш безсмертний народ у негоду співа.

(с)