[Приєднана картинка] Занурюючись в роздуми, у себе, Шукаючи пояснення подій, Знов постає невимовна потреба: Без слів не можна описати дій. Слова будують розуміння, Із них складається буття, Без слів не буде досвіду і вміння, Вони потрібні для нормального життя. Словами можна пояснити Образу, злість, ненависть, сміх. Слова потрібні нам, щоб зрозуміти: Чому? Навіщо? Для одного чи для всіх? Вони потрібні нам як хліб, Без них стосунків не існує, Слова допомогли й мені б, Бо...

Читати далі...

[Приєднана картинка] На белом облаке Унесусь в бескрайнюю даль, На белом облаке Разгоню туманную печаль. На белом облаке Ворвусь в Твое присутствие, На белом облаке Найду у Тебя сочувствие. На белом облаке Унесусь от земных раздоров, На белом облаке Сбегу от ненужных споров. На белом облаке Хочу научиться смиренью, На белом облаке Найду любовь и почтенье. На белом облаке От сердца Тебя буду славить, За белым облаком Хочу всё плохое оставить.

[Приєднана картинка] Що означає вірити? Це як прийти на потяг, на зупинку, І знати, що у певний час Прийде він й забере тебе в рідну сторінку. Що означає вірити? Це як в нічні і зоряні часи Дивитися у небо й знати, Що вранці сонце зійде знов з-за полоси. Що означає вірити? Це як чекаючи гостей Приготувати і причепуритись, А в певний час почути дзвоник у дверей. Що означає вірити? Це як у потязі в підземці Чекати станцію свою І знати, що тут завжди відкривають дверці...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Дождь заливает улицы, Роняя капли в душу, И небо грозно хмурится, Аж окунулось сердце в лужу. И словно капелька холодного дождя, Сползая по залитому стеклу, Душа размокла, места не найдя, И стала лужей возле тротуара на углу. Дождь, ветер, грязь и снова лужа, Промокли от воды мозги, Кому-то может дождь и нужен, Ну, а по мне, он только для тоски.

[Приєднана картинка] Ти посміхнешся – я зрадію, Ти обернешся – я піду, Ти міркуватимеш – а я помрію, Ти запитаєш – а я душу відведу. Ти глянеш – я без слів почую, Ти говоритимеш – я зупинюсь, Ти засумуєш – я відчую, Ти здогадаєшся – я посміхнусь.

[Приєднана картинка] Что делать, чтобы быть счастливым? Как обрести и мир, и радость, и покой? Что сделать, чтобы быть душой красивым, Чтобы другим хотелось быть с тобой? Для этого почаще улыбайся людям, Для этого не думай много о себе, Для этого не будь подобен судьям, Для этого склоняйся за других в мольбе. И если хочешь быть счастливым, будь им, Ведь жизнь мгновенье, долго ты не жди. Попробуй отдавать тепло другим ты людям, И счастье будет у тебя всегда лишь впереди.

[Приєднана картинка] Густая дымка улицы покрыла, Сверкают бледно вдалеке огни, На тротуаре словно клубы дыма, А в воздухе лишь капельки одни. Ты хочешь голову поднять, увидеть небо,А там скопленья легенькой муки, Они порхают, растворяясь где-то, А может, оседают на ладонь твоей руки. И что это за дивное явленье? Ведь это только лишь туман… Но от него душа в завороженьи, И город словно начал верить снам. Вуально, сказочно, легко, Красиво, нежно, леденяще, Вокруг немного сыро, ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Дві сторони медалі, Тут на одній – це наче ти, Там – ніби у туманній далині. Як крихти зі стола, В них сиплеться моє життя, Я наче є, а наче мене і нема. Що коїться зі мною? Заплуталися всі думки, Ти наче тут, але я наче не з тобою.

[Приєднана картинка] Блукаючи у задзеркаллі власного життя, Боюся загубитися у ньому… Шукаю сенсу власного буття: Навіщо? Де? Коли? І в чому? Ось відкриваються широкі двері, І бачу безліч різних тут дзеркал, Велика зала, сліпить світ зі стелі, І Хтось у центрі на мене чекав. Підходимо до дзеркала одного, Я в ньому бачу тінь дитячих літ… Хіба можливо нам позбутися від того, Що з малечку залите в нас неначе моноліт? А ось наступне, в ньому світиться навчання: Школяр і учень, ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Темрява, тиша, ніч стоїть… Лише в очах немає сну. Чому душа моя болить? І лиш пущу гірку сльозу… Дві долі, сплетені в єдине: Ти прикладом мені була. Терплячи і чекаючи години, Ти мої мрії прожила… Як би змогла я долю повторити І мати часточку твого, Щоб до кінця свій вік прожити, Любити й люблячою бути для свого. І бачити той блиск в очах,Дитячий дотик незрадливий, І бути справжньою, не на словах, Щоб дім мій також був щасливий.