Спогади

    ...... я стояв на на світлофорі. Коли я підійшо до брівки, для мене загорівся червоний.
    Я дивився на протилежну вулицю, на людей, які так само чекають зелене світло. Це були різні люди: романтична пара підлітків, декілька чоловіків, невеличка згорблена бабуся.....
    По дорозі проїхала маршрутка і в її вікнах я побачив світло вивісок вечірньго клубу..... Згадав, як проводив там час, з ким і які відчуття отримував. Як я обіймав дівчину в танці, як дивився в її очі: глибокі і такі яскраві. Вони тягнули мене вниз, закручували у вирі почутів.....
    Та несподівано мене штовхнули у плече і мариво розпалося. Такі яскраві почуття перетворилися в сірі спогади.....
    Я перейшов дорогу. І коли йшов по вулиці зрозумів, що жити треба йдучі вперед, але без таких спогадів відчуття життя небуде повним.....


Відувайте і згадуйте своє життя - воно того варте.....