“...Нам дуже не вистачає подібної літератури...”

керівник волонтерського об'єднання “Книжкова сотня” Наталка Швагуляк про книгу “Вклоняємось доземно українському солдату”

Офіцери Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України передали близько двох десятків книжок “Вклоняємось доземно українському солдату”. Це унікальна збірка робіт військових журналістів, які виконували свої професійні обов'язки в зоні проведення антитерористичної операції. Видання побачило світ завдяки старанням центрального друкованого органу Міністерства оборони України газети “Народна армія”. Книга має кілька розділів, в яких розповідається про живих та загиблих героїв, списки нагороджених учасників АТО. А також листи та вірші, які прийшли на фронт від рідних та близьких наших бійців.

• Це надзвичайно цікава книга, - зазначила керівник волонтерського об'єднання “Книжкова сотня” Наталка Швагуляк. - Нам дуже не вистачає подібної літератури. Сподіваємось, що незабаром вийде нова книга написана нашими військовими журналістами. І в ній буде ще більше історій про наших героїв.

Також волонтер висловила сподівання, що книга отримає широку державну підтримку, і буде надрукована значно більшим накладом. Адже, на її думку подібна література має надсилатись разом з підручниками у всі навчальні заклади України.

• З дозволу тимчасово виконуючого обов’язки начальника Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України підполковника Вадима Бакая ми передамо кілька екземплярів книги до шкільних бібліотек Львова, - продовжила Наталка Швагуляк. - З їх допомогою ми будемо виховувати молодих патріотів України. А інші книги підуть до рук поранених бійців, які зараз перебувають на лікуванні у військових медичних закладах міста Львова.

Нагадаємо, що “Книжкова сотня” вже рік піклується про те, щоб поранені в АТО бійці лікували не лише фізичні, але й душевні травми. Кількість безкоштовно наданих солдатам книг, журналів та газет вже іде до сотні тисяч.

Підполковник Тарас Грень.

Українці своїх не кидають!
  І це відчувають і воїни на передовій, і ті солдати, що втратили в боях своє здоров'я
   Сто дітлахів з Івано-Франківського міста Рогатин завітали до військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Тут вони дали великий гала-концерт для поранених воїнів та інших військовослужбовців, що проходять лікування та реабілітацію в цьому лікувальному закладі. Понад двадцять номерів - танці, пісні, гуморески веселили та змушували сумувати молодих людей, які через російську агресію опинились у інвалідних візках та лікарняних ліжках. Ну і що, що “гопак” та “аркан” довелось танцювати у невеличкому холі при вході до терапевтичного корпусу госпіталю, а переодягатись у яскраві сценічні костюми прямо в коридорі. Про те виступ дітей змогли побачити навіть ті хворі, які пересуваються на візках, або милицях. Почувши музику вони ліфтом спускались до входу у лікарняний корпус.
Сьогодні, на зустріч до наших мужніх героїв приїхали зразковий хореографічний колектив Опільчанка, танцювальний колектив Барвінок, режисерській відділ  , - розповіла Лілія Горинь. - Діти дуже старались передати ту наснагу та яскравість карпатського традиційного та сучасного танку. У вірші та співи вкладали більше ніж душу і серце. Бо всі розуміли, що перед нами наші герої, хлопці, про яких ми лише чули по телебаченню, та читали у бойових зведеннях. А тепер ці герої наші глядачі. І тому для них все має бути лише найкраще.
   Крім того, прикарпатські дитячі танцювальні колективи взяли шефство над трьома пораненими воїнами це: Олександр Козачок, Михайло Ляля та Андрій Мельник. І хоча ці хлопці не є мешканцями Прикарпаття а народились хто на Львівщині, хто на Рівненщині, Рогатинці справедливо розсудили, що держава в нас одна, а значить і герої, які її захищають від кривавого озвірілого східного сусіда теж - лише наші! Після концерту, делегація від дитячих колективів завітала в палати до своїх підшефних, де передали певні грошові суми, які зібрали мешканці Рогатина для лікування захисників, та паперові квіти, які діти виготовили для поранених під час уроків праці.
   Прощаючись і діти і поранені не приховували сліз. Надто сильними були емоції. Адже дитячі серця вони як чиста вода карпатських потічків. Можуть і прийняти на себе цілком дорослий біль, і полікувати.
  Підполковник Тарас Грень.
Західний регіональний медіа-центр
Міністерства оборони України.

Волонтерський ланцюг єдності

об'єднає Україну і Українців

Понад двадцять років різношерсті політики намагались розколоти Україну на регіони. Вони придумували різноманітні гасла, створювали партії. Популістична брехня лилась з телеекранів через проплачених ними журналістів. Потрібно визнати, що в певній мірі вони досягли своєї мети. Такі гасла, як “Крим — не Україна”, “Севастополь — місто “руських” моряків”, “Донбас всіх годує”. Такі зіграли. Однак, перед обличчям вседержавної біди українці об'єднались. Це було неочікувано, як для влади нашої держави, так і для наших ворогів. Прості люди почали підтримувати один одного, а головне підтримувати таку ознаку державності, як Збройні Сили України. Важко сказати, коли і хто назвав добровільних помічників наших захисників волонтерами. Та сьогодні волонтерський рух дивовижна національна організація, прообразом якої можна вважати лицарів круглого столу короля Артура. В ній немає ватажка, чи командира. Тут всі рівні. І всі важливі. Голос кожного приймається, враховується і чується. А розпочалось все з того, як в кримські українці разом з татарами передавали харчі заблокованим українським військовим у вже окупованому Криму. Потім фури з продовольством, що на материковій Україні почали збирати люди, і які правдами і неправдами проривались крізь новостворений росіянами кордон. А далі... Далі була війна. Пригадую, як ще в березні минулого року 24 механізована бригада отримала наказ висунутись на Курський кордон нашої держави, де росіяни зібрали потужний ударний кулак окупаційних військ. За даними розвідки, був можливий кінжальний удар росіян з Донбаського, Курського і Кримського плацдармів. Таким чином Україну повністю не готову до війни ні фізично, ні морально, ні юридично, ні економічно було б розчленовано і створено так звану “новоросію”. Треба було рятувати державу. І вслід за моряками на захист піднялись всі Збройні Сили України. Жоден підрозділ не відмовився виконати свій перший в новітній історії України бойовий наказ. Та двадцятирічна історія знищення ЗСУ далась в знаки. Багато техніки не те щоб не виїхала за межі частини, а просто не завелась. Механіки і водії не мали досвіду в ремонті техніки, адже бачили її в кращому випадку лише при врученні облікових документів. Так само не було потрібних запасних частин. Тоді до КПП 24 бригади прийшли відставники. Вони добровільно взялись ремонтувати бойові машини і танки. І так було по всій країні.

З початком бойових дій, армійці потребували всього від кевларових шоломів і бронежилетів, до елементарних зручних одностроїв. Завдяки волонтерам у військових з'явились і тепловізори, і пальне для машин. А про харчі, білизну, засоби гігієни годі і говорити! Кожен, хто був в зоні АТО добре знає чого варта пачка вологих серветок, чи сухого борщу (кулінарний витвір наших прекрасних україночок). Однак рік війни доклав свого. Ми всі втомились. Втомились і від поганих звісток, і від постійної напруги. Додає свого і фінансова криза яка все сильніше тисне на простих українців. Та війна за незалежність триває. Щоб розбурхати українську свідомість, не дати забути нації про те, що на території нашої держави іде війна, Львівські волонтери зібрались на центральній площі міста, де утворили волонтерський ланцюг єдності. Ідея провести цей захід народилась якось сама-собою. Адже волонтери вже тривалий час співпрацюють один з одним. Однак ще ніколи не збирались разом. Загалом прийшло біля тисячі людей. Разом з дітьми, рідними та друзями.

• Ми бажаємо показати всім, що волонтером може бути кожен, - розказала волонтер Ірина. - Незалежно чи ви в групі, чи просто робите щось самотужки. Ми всі разом. І разом допомагаємо боронити нашу державу.

Після того, як волонтери взявшись за руки утворили живий ланцюг єдності, їх діти розгорнули на площі велетенській Державний Прапор України. Після того, як волонтери розписались на ньому прапор поїде до інших областей України, щоб показати всім єдність наших людей. Отже волонтери України! Єднаймося! Разом ми можемо більше!

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Священні слова, священної клятви
   Близько двох десятків молодих солдат з Західного територіального управління Військової служби правопорядку склали Присягу на вірність народу України. Слова священної, для кожного воїна клятви вони сказали в присутності своїх командирів, братів по зброї, рідних та близьких.
   Всі хлопці добровільно прийшли до лав Збройних Сил України, відгукнувшись на заклик нашої батьківщини про мобілізацію.  “Мій брат — моя гордість!” написали на плакаті рідні рядового Віталія Лещенко. За їх словами Віталій кілька разів поспіль ходив до військкомату з проханням взяти його на військову службу. І нарешті його мрія втілилась у життя.
 Піснею привітали воїнів з святом артисти Львівського гарнізонного будинку офіцерів. Освятив церемонію військовий капелан частини.
Підполковник Тарас Грень.
Західний регіональний
медіацентр
Міністерства Оборони України.

12 апостолів військової медицини

які були свого часу навчали нинішніх “янголів життя”

В цей день, до рідної частини їх прийшло всього п'ятеро. А в життєвому строю ветеранів, військових медиків, що рятували життя наших воїнів у роки Великої Вітчизняної війни і закінчували свою службу у нинішньому військово-медичному клінічному центрі Західного регіону залишилось всього дванадцять. Як апостолів.

Ветерани пригадують, що у роки війни їх не називали, як теперішніх бойових медиків АТО - “Янголами життя”, однак після одужання воїни ще довго писали листи з подяками за життя, до їх шпиталю.

Нинішні військові медики військово-медичного клінічного центра Західного регіону, за рік російської агресії проти України майже всі вже пройшли гарт в польових госпіталях АТО. І тепер набагато краще розуміють, як це бути під ворожими обстрілами і рятувати життя пораненим. В день пам'яті і примирення, для тих ветеранів, хто зміг прийти військові медики організували водночас теплий і урочистий прийом. З добрими словами, побажаннями, бойовими ста грамами та концертом, який для медиків дав хор ветеранів Львівського гарнізонного будинку офіцерів. А тих, кого важка хвороба помножена на солідний вік, не відпустила з дому, військові медики привітали вдома саме на свято Дня Перемоги.

Живіть. Ви просто живіть наші ветерани. Живіть, щоб розповідати правду про всі жахіття тієї війни. Адже саме ваша пам'ять можливо допоможе зупини сучасну агресію проти нашої мирної держави.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

“Книжкова сотня” допомагає лікуванню поранених в АТО

Ще кілька днів тому, а може трішки більше ці хлопці відчували на собі всю вибухову міць “російської братерської любові”. І кожен з них отримав своє поранення. Однак, крім фізичної травми болю зазнала і їх душа. Зараз їх тілесними травмами займаються найкращі військово-медичні професіонали з Військово-медичного клінічного центру Західного Регіону, а скрасити досуг у тривалому лікуванні взялись волонтери з “Книжкової сотні” на чолі з Наталкою Швагуляк.

Щотижня можна побачити, як активісти “Книжкової сотні” крокують містом тримаючи в руках наповнені книжками та журналами коробки.

• Це великий міф, що наші солдати у вік електронної книги та Інтернету не читають звичайних паперових книжок, - поділилась Наталка Швагуляк. - Напроти, більшість поранених з радістю беруть в нас літературу. Особливою популярністю звичайно користується сучасна Українська проза. Також добре в нас читають журнали, які розповідають про мисливство та рибалку. Окремо читають про автомобілі. І як би там не було, в кожній палаті нас зустрічають з усмішками. А це вже добре.

Активісти “книжкової сотні” не лише приносять ту літературу, яку мають в наявності, але й ретельно вивчають запити своїх читачів. За замовленням поранених бійців вони вишукують та приносять до них бажані книжки.

• Літературу до нас приносять прості люди, - продовжила розповідь Наталка Швагуляк. - Дещо купуємо за пожертви підприємців та митців. Дещо нам безкоштовно, або за символічну плату передають бібліотеки та видавництва. І доки є таки добродії, нашим солдатам не доведеться нудьгувати.

До речі, всі книжки передаються бійцям виключно безкоштовно. А щоб література не була використана в комерційних цілях кожен том проштамповується спеціальною печаткою сотні. Стати волонтером цієї організації просто. Варто лише знайти їх сторінку у мережі “Фейсбук”. Отже якщо в когось дома є цікаві книжки, які ви вже не будете читати, не спішіть здавати їх на макулатуру. Принесіть їх у “Книжкову сотню”! Хто зна, можливо саме ваша книжка дозволить загоїти як фізичні так і душевні рани наших захисників.

Підполковник Тарас Грень.

Західний Регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Дитяче серце відчуває біль АТО

навіть якщо війна далеко...

Учнівське самоврядування СЗШ № 49 міста Львова ініціює та бере участь в матеріальній та моральній підтримці воїнів АТО як в зоні бойових дій, так і в госпіталях і лікарнях міста Львова.

• З початку навчального року наша школа долучилася до загальношкільного збору коштів для воїнів АТО, які були передані в Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, розповіла педагог-організатор школи та волонтер книжкової сотні по допомозі воїнам АТО Христина Стасів. - Кошти були потрібні для закупівлі необхідних для наших воїнів речей. Крім цього, в школі організовувалися акції «Намалюй малюнок пораненому воїну АТО», в якій взяли участь учні 2-5 класів, «Солодкий подарунок воїну АТО до свята Миколая», до якої долучилися учні як молодших, так і старших класів. Перед святом Миколая 49 школу відвідав десантник Євген Вознюк, який воював на сході України. Учнівсько-педагогічний колектив дуже тепло його зустрів, учениці 11 класів подарували йому солодкі подарунки, які готувалися спеціально для воїнів в зону АТО до свята Миколая.

  До Дня святого Валентина учні 1-Б класу передали пораненим героям у госпіталі солодкі гостинці – багато печива та шоколадки, до яких приклеїли свої, власноруч зроблені, валентинки, з підписами «Слава Україні! Героям слава!». Також нещодавно учні 3-4 класів цієї школи проводили збір необхідних речей для воїнів, що лікуються у госпіталі і лікарні. На знак подяки наші Герої передали їм власноруч намальований малюнок. А до Великодніх свят учні 4-6 класів розписали для наших воїнів в зоні бойових дій на сході України чудові писанки. До Великодніх свят учні молодших і старших класів допомогли волонтерам зібрати необхідні речі для наших воїнів на схід, передавши їм багато засобів гігієни, солодощів, шкарпеток, нижньої білизни, розписані власноруч чудові писанки та малюнки. Учні 5-А і 2-Б класів завжди активно малюють для наших воїнів на сході плакати, на яких пишуть свої складені вірші пісні і просто теплі і щирі слова для них, а також плетуть патріотичні браслетики. Крім того, учні інших класів школи завжди малюють для наших героїв чудові малюнки, роблять з паперу фігурки оригамі, пишуть листи, підписують листівки, учень 3-А класу Ростик зліпив з гіпсу для поранених воїнів чудову фігурку янголятка. Дітки дуже хвилюються за наших воїнів, бажають їм перемоги і хочуть, щоб вони швидше поверталися додому до свої рідних, близьких та коханих!

Йосип Тиран.

Повертаючи бійцям усмішку

У Львові відбувся симпозіум “особливості надання стоматологічної допомоги та реабілітації пацієнтів з ураженнями щелепно-лицевої ділянки в умовах проведення бойових дій”. В ньому взяли участь провідні військові та цивільні лікарі-стоматологи, а також керівники медичних волонтерських рухів.

• Необхідність достойної реабілітації поранених в зоні АТО поставила питання, щодо проведення так званої школи-семінару для лікарів, - зазначив доцент кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного інституту імені Данила Галицького Мирон Угрин. - Ми маємо на меті навчити лікарів особливостям надання стоматологічної допомоги та реабілітації пораненим бійцям.

В симпозіумі також взяли участь Начальник відділення щелепно-лицьової хірургії клініки щелепно-лицьової хірургії та стоматології Військово-медичного клінічного центру Західного Регіону, місто Львів, полковник медичної служби Володимир Синюк, начальник Центральної стоматологічної поліклініки, головний стоматолог Міністерства оборони України полковник медичної служби Михайло Ліщишин, Начальник кафедри щелепно-лицьової хірургії та стоматології Української військово-медичної академії Андрій Лихота, доцент кафедри щелепно-лицьової хірургії та стоматології Української військово-медичної академії полковник медичної служби Віталій Коваленко, начальник клініки щелепно-лицьової хірургії та стоматології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону місто Одеса полковник Медичної служби Віктор Мазур.

Військові розповіли присутнім цивільним колегам про те, з якими пораненнями до них поступають бійці АТО, та те, як військові медики повертають здоров'я та красу усмішки нашим солдатам. В свою чергу лікар-стоматолог-терапевт вищої категорії Стоматологічного центру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, координатор медичної служби Штабу національного спротиву Марта Дацко розповіла про те, скільки роботи проведено волонтерами для того, щоб допомогти військовим в наданні гідної медичної допомоги бійцям в АТО.

Підполковник Тарас Грень.

Західний Регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Прикарпаття має нового військового очільника

відповідно до наказу Міністра оборони України Івано-Франківським обласним військовим комісаром, а також начальником Івано-Франківського військового гарнізону призначено полковника Володимира Ярмошука.

Полковник Володимир Ярмошук родом з волинської області, Локачинського району, села Корит6ниця. У 1992 році скінчив Талліннське Вище політичне училище. Після цього тривалий час обіймав посади у 51-ї механізованій бригаді. А з 1998 року проходив службу на різноманітних посадах у військкоматах Івано-Франківської області.

З початку антитерористичної операції на сході України одним з перших подав рапорт стосовно скерування на фронт. Клопотання офіцера було враховано вищим командуванням і полковника Володимира Ярмошука було скеровано до міста Старобільськ, де він виконував обов'язки заступника військового коменданта.

Одружений. Виховує трьох дітей.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Тихо. Дуже тихо. Зовсім без будь-якого звуку, падали материнські сльози на орден “За мужність”. Орден, який її син ніколи не почепить на свій однострій. І ніколи не вийде в ньому поміж люди. Бо цей орден з страшним приписом — ПОСМЕРТНО.

Сьогодні воїни 80 окремого аеромобільного полку вишикувались під бойовим прапором щоб вшанувати пам'ять своїх загиблих побратимів. А родини восьми з них перед строєм отримали ордени “Богдана Хмельницького”, та “За мужність” з рук командира бригади полковника Андрія Ковальчука.

• Це найменше, що можемо зробити всі ми для вас, - зазначив полковник Андрій Ковальчук. - Кожного з ваших чоловіків, братів, дітей я знаю і пам'ятаю. Кожен з них герой. Вони віддали своє життя щоб тисячі українців жили в нормальній процвітаючій державі. Державі з гордою назвою Україна.

А потім звертаючись до батьків, ледь стримуючи сльози командир додав : “ Якби я міг, то закрив би собою кожного бійця...”

Загалом за час російської інтервенції, в боях на сході нашої держави загинув 81 десантник з 80 окремої аеромобільної бригади. Тринадцять з них, відповідно до указу Президента України були посмертно нагороджені орденами “Богдана Хмельницького” та “За мужність”.

Ще понад 400 мужніх боронителів України отримали поранення. Зараз львівські аеромобілісти хочуть на території частини встановити пам'ятну стелу, де навічно будуть закарбовані імена всіх героїв, які віддали своє життя в битві за незалежність України.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.