Йому  подякують солдатські матері

Військовий інженер полковник Василь Іванович Неймет ще одинадцять років тому звільнився з лав Збройних Сил України. За плечима цього геніального військового інженера була війна в Афганістані, служба на близькосхідних радянських пустелях та багато важких і неординарних призначень. Та все це дозволило офіцерові набути унікальних знань. Свій досвід він втілював у різноманітні наукові розробки на грунті  яких викладав основи інженерної підготовки курсантам Львівського вищого військово-політичного училища. Однак за вислугою років цей офіцер пішов на пенсію. Проросійській військовій владі було невигідно втілювати в життя новітні українські досягнення в організації оборонних споруд та укриттів для особового складу. Тому про них просто забули.

  Та з початком антитерористичної операції Василь Іванович сам пішов до військкомату і буквально настояв на тому щоб його мобілізували до лав Збройних Сил України. Зараз він є одним з організаторів та практиком у втіленні в життя так званого «Українського валу» - комплексу інженерних споруд, що захищають підступи до важливого індустріального центру міста Маріуполь. Незважаючи на свої майже 60 (!)років він з самого початку і до кінця будівництва жив в полях, де проходило будівництво. Він особисто керував і контролював якість виконання робіт. Розробляв і втілював в життя речі, що рятуватимуть наших бійців.

  Завдяки полковнику Василю  Неймету наші воїни матимуть надійний захист від ворожої артилерії. А це означає, що чимало українських матерів в свої   молитві подякують цьому геніальному офіцерові, за збережені життя і здоров’я своїх дітей.

Тарас Грень. 

Український військово-інженерний геній

Кілометри повнопрофільних окопів, сотні тисяч тон бетону і землі, грамотно продумані сектори обстрілів. Вогнева підтримка сусідів… Все це новітні Українські позиції неподалік Маріуполя. Все, що є тут розроблено і втілено в життя нашими Українськими інженерами та тактиками. Побудовано Українськими будівельниками. Зроблено все на совість адже робилось для потреб Української армії. От скажімо всі вогневі точки надійно вриті в землю. Створені вони з спеціальних металевих боксів, та вкрити своєрідним «слоєним пирогом»  з півтораметрового посиленого залізом бетону, землі та дерева. Пробити його не зможе жоден з російських артилерійських снарядів. Вхід і бійниці захищені броньованими ставнями та дверима, що з середини запираються на надійні засуви.

  Подбали інженери про комфорт підрозділів, які вестимуть бій у цих неприступних спорудах. Зокрема стіни і стеля вкриті негорючим звукоізоляційним матеріалом. Є витяжки, місця для сну і навіть можливість встановити автономні джерела електричного живлення а разом з ними і холодильник та телевізор. Крім цього, через невеликі дистанції в окопах організовані спеціальні перекриті місця, які дозволять вкритись бійцям під час обстрілу тами улюбленими кремлівськими терористами «градами». Ці щілини захищені більш ніж 4-ри метровими бетонними перекриттями, які спираються на основу з залізобетонних блоків. Для укриття особового складу під час посиленого обстрілу передбачені спеціальні заглиблені бункера. Вони  уявляють з себе броньовану конструкцію, яка закопана на п’ятиметрову глибину. А для захисту створена бетонне укриття с спеціальною глиняно-земельною подушкою. Також передбачені вогневі місця для бойової техніки та укриття екіпажів.

  Окремо потрібно зупинитись на організації мережі окопів. Вони створені і вкрити сучасними штучними матеріалами, які не гниють і не горять. А для посилення армовані спеціальною металевою сіткою. Всі окопи з’єднані між собою і дозволяють швидко і приховано проводити маневр особовим складом та вогневими засобами.

Потрібно наголосити, що всі ці оборонні споруди є унікальними. Адже вони є розробками вітчизняних військових інженерів, і не мають аналогів у світі. Оборонні лінії вже готові і прикривають найважливіші напрямки оборони Маріуполя.

Тарас Грень. 

Артилерійський щит країни

 В секторі антитерористичної операції, який відповідає за оборону Маріупольського напрямку завершились тренування та злагодження артилерійських підрозділів і з’єднань. Потрібно наголосити, що всі вони укомплектовані виключно відмобілізованими військовослужбовцями. Колишні інженери, водії, менеджери, банківські працівники зі всіх куточків України, за короткий термін опанували складну військову професію і стали справжніми «богами війни». Тепер вони майстерно виконують вогневі нальоти, ставлять загороджувальні вогні і навіть влучно з першого пострілу вражають окремі цілі. А головне - хлопці сповнені наснаги за перших же провокацій висунутись на вказані позиції з установлених Мінськими домовленостями рубежів, та прикрити вогнем наші передові підрозділи.

Тарас Грень.

Прикарпатці на Маріупольських передових

 Журналіст Мирослав Ганущак та оператор Юрій Дмитрик вже більше року працюють в одній команді. Однак ці молоді люди в АТО з першого дня неоголошеної війни. Ще з минулого літа вони правдиво і оперативно висвітлювали всі події, що відбуваються в зоні проведення антитерористичної операції. Були під час штурму Слов’янська, визволення Краматорська, разом з армією переживали трагедію на Савур-могилі та Іловайську. Зараз вони працюють в секторі який обороняє Маріуполь.

-         Я родом з прекрасного прикарпатського міста Калуш, - розповідає Мирослав. – Перше місце роботи це місцева газета «Дзвони підгір’я». Потім працював у львівському «Експресі», а після закінчення академії друкарства пішов на телебачення.

-         А я родом з Долини, яка теж на Прикарпатті, - поділився Юрій. – Мій батько захоплювався фото і відео зйомкою. Тому замість іграшок в мене були старі камери та тубуси від плівок. Отже вибір професії для мене не було проблемою.

 Завдяки роботі цим самовідданим хлопцям Українці і світ знають правду про події на сході нашої держави. Адже ця мужня знімальна група завжди в центрі подій, там де важко і небезпечно. Вони на вістрі інформаційної боротьби з кремлівською пропагандою.

Тарас Грень.

Воїни Маріупольського плацдарму провели бойове злагодження

  Чітко знати своє місце в строю, бойовому розрахунку чи екіпажі. Вміти ефективно використовувати весь арсенал доступних сил і засобів. Бути готовим до непередбачувальних подій під час бою. Відпрацювання саме таких питань стоїть на меті перед  командирами підрозділів, що зараз охороняють маріупольський плацдарм. Піхотинці, танкісти, протиповітряна оборона постійно вдосконалюють свої навички, адже в будь-яку мить вони можуть знадобитись їм вже під час реального бою.

Тарас Грень. 

На Маріупольському плацдармі військові розвідники ЗСУ попередили масовий теракт

Викрилось ще одне підтвердження того, що так звані «путинські гумконвої» перевозять зброю та вибухівку для знищення населення України. На фото ви можете побачити спеціально обладнану закладку, яка була викрита і знешкоджена бійцями військової розвідки Збройних Сил України на Маріупольському плацдармі неподалік селища Орловське.

  В закладці було чотири кілограми тротилу, гранати до ручного протитанкового гранатомету, термобаричний боєприпас та набір різноманітних детонаторів. З огляду на особливість цього схрону можна констатувати, що він створений недавно. За набором вибухових речовин можна зробити припущення, що з них можливо мали виготовити міну для підриву пасажирського автобусу. Примітно те, що всі ці боєприпаси та обладнання були спаковані у білі «гуманітарні» російські мішки. А також позначені спеціальним скотчем «Фонд помощи новороссии». Нагадаємо, що цей фонд створений і активно діє в Російській Федерації.

  Отже, ще раз можна побачити, що замість проголошених продуктів харчування у білих вантажівках до України завозяться зброя і боєприпаси призначення яких вбивати мирних українців, нищити інфраструктуру нашої держави та вносити жах в життя Донбасу.

Тарас Грень. 

Трагедія неподалік Гнутово

Не переживайте її не сталось завдяки умілим діям розвідників Збройних Сил України. Власне вони знайшли і знешкодили велике мінне поле неподалік цього населеного пункту. За словами військових, мінне поле було закладене спеціалістами з високою фаховою підготовкою. Його знайшли за певними ознаками та помилками ворожих мінерів. Примітно те, що це «пекельне поле» було так би мовити комбінованим. Поруч протитанковими, були закладені протипіхотні міни, які заборонені міжнародними конвенціями. Варто наголосити, що у інженерних підрозділів Збройних Сил країни таких боєприпасів немає. Адже наша держава ще на початках своєї незалежності приєдналась до міжнародних конвенцій по забороні застосування певних видів зброї та боєприпасів.

Загалом, нашими саперами було знешкоджено 14 різноманітних мін. Інші були знищені спеціальними засобами.

Тарас Грень.

Танки відремонтовані, гармати пристріляні, екіпажі готові!

  На Маріупольському плацдармі танкові підрозділи продовжують вдосконалювати свою майстерність. Після огляду та ремонту техніки танкісти виконали ряд вправ з тактики та вогневої підготовки. Причому стрільбу вели як з місця, так і в русі. Відпрацювали елементи залагодження не лише окремих екіпажів, але й цілих танкових підрозділів.

  Зараз всі бойові машини відведені від лінії розмежування на встановлену Мінськими домовленостями відстань. Однак, танкісти наголошують, що за першої ж провокації вони швидко займуть свої бойові позиції і дадуть відсіч ворогу.

Тарас Грень. 

Сержант морської піхоти Кульчицький

Самим розповсюдженим кремлівським інформаційним вкидом в український медіа-простор є твердження, що мовляв Україну нема кому захищати. Нібито все. Справжні чоловіки закінчились. Нема кому в армію йти. Адже всі поховались, хто за татові гроші, хто за мамину спідницю а хто за державну «бронь».

Щоб розібратись в цій відвертій брехні пропоную спертись на факти. От наприклад сержант морської піхоти Андрій Кульчицький, якого ви бачите на знімку. Ви ніколи не вгадаєте ким є цей мужній веселий українець в своєму цивільному житті. Він – голова селищної ради села Камяна Балка Миколайївської області. Те, що Андрій користується великою повагою односельців, і має репутацію порядної людини та гарного господаря, є той факт, що головою сільради він вже 13 (!) років!

  Звичайно, з огляду на свою посаду він не мав йти до долав Збройних Сил України. Однак…

-         Скажіть, ну от як це буде виглядати в селі, якщо я, молодий здоровий чоловік залишусь  дома, а хлопці підуть служити, - наголосив він. – Я переконаний приклад потрібно показувати з себе! Тому я звернувся у військкомат з вимогою зняти мою «бронь». Таким чином  опинився в морській піхоті Збройних Сил України. За свій вчинок не шкодую. Бо, на моє переконання, служити мають всі.

  Примітно, що з села, яким керує цей чоловік на мобілізацію відгукнулись майже всі військовозобов’язані.

Тарас Грень.

Вікторія – означає перемога

  Майор Збройних Сил України Вікторія Михальчук нещодавно відзначила своє 11-ти річчя служби. Рішення стати офіцером було несподіваним для всіх її близьких. Адже в родині не було нікого, хто б обрав своєю професією – захист Батьківщини. Вікторії розповідали про ті навантаження та складнощі, що присутні в житті кожного військового. Однак все це не злякало тендітну дівчину. І вона поступила і успішно закінчила військовий інститут Київського Національного  університету імені Тараса Шевченка. З початку антитерористичної операції вона просилась скерувати її в зону АТО. Зараз Вікторія знаходиться в секторі, що відповідає за оборону Маріуполя. Дома її крім батьків чекає син Назар, який пішов в другий клас. Він пишається своєю мамою та чекає її повернення з перемогою.

Тарас Грень.