Москва купила Україну

Не варто розглядати вчорашнє рішення Кабміну України і Януковича про зміну курсу з Брюсселя на Москву як однозначний кінець євроінтеграції та перешкоду для підписання асоціації України з ЄС у Вільнюсі 28 листопада.

У Януковича залишається можливість підписати асоціацію: для цього Верховна Рада має ухвалити у першому читанні до 28 числа євроінтеграційні закони (хоча б про вибори і про прокуратуру). Прийняти закон «по Юлі» до 28-го у всіх читаннях технічно майже неможливо. Але Янукович може аж до ранку 28 листопада підписати Указ про її помилування.

Головний генератор рішення щодо інтеграції України знаходиться в голові Януковича. Він влаштований просто і налаштований по одному фактору: що оцінюється як більша небезпека і загроза - Юля Тимошенко чи Путін і Кремль?

Якщо більша небезпека - Юля, то її не можна випускати за жодних обставин, можна заручитися підтримкою Путіна на виборах і т.п. Якщо ж головна небезпека - Путін, Кремль, російські білякремлівські олігархи та інше, то треба терміново підписувати асоціацію - хай навіть шляхом звільнення Юлі. Це (уявлення Януковича про те, хто саме для його майбутнього представляє більшу небезпеку) - ЄДИНИЙ ЧИННИК, що впливає на євроінтеграцію України.

Рішення Кабміну можна розглядати як складну рефлексивну гру, мета якої - спонукати ЄС погодитися на підписання асоціації з Україною без зміни долі Тимошенко і дати побільше грошей нібито на модернізацію промисловості, що може запобігти потужному соціальному вибуху.

Вчорашні події у Верховній Раді («прокат» законів «по Юлі») та у Кабміні (заява про зупинку процесів по Асоціації з ЄС і про переорієнтацію на Москву і Митний Союз) - це не останні цвяхи в труну євроінтеграції. Це продовження розводок, кидань та опускань з боку політичних бандюків. Це прояв безхребетності опозиції. Хоча спроба опозиції очолити Нічний Майдан у Києві (нехай і без особливого успіху), свідчить на користь того, що вони будуть тиснути на Януковича з усієї сили. Правда, якщо їхні вимоги зведуться до підписання президентом асоціації у Вільнюсі (як є зараз), це буде пострілом у повітря з пляшки шампанського. А от якщо мова піде про його відставку або повалення, опозиціонери можуть виявитися більш успішними.

Зберегти обличчя перед європолітиками у президента України вже не вийшло: ті не мають жодних ілюзій щодо нього. Однак, жорсткість і гострота їхніх вчорашніх заяв (мовляв, договору про асоціацію не буде) не означає, що при зміні лінії поведінки з боку Януковича вони відмовляться від підписання Угоди 28 листопада.

У російських навколополітичних колах поширена думка, що зміна курсу України обійдеться (або вже обійшлося) федеральному бюджету РФ в 17 у.о.: 15 - для всієї країни (фактично, для латання дірок у бюджеті - пенсії, бюджетники та інше, аби запобігти соціальному вибуху) і 2 - особисто для «головного українця».

Однак, якщо воно справді так, це не означає, що в останній момент об'єднана Європа не дасть (не пообіцяє) більше - на технологічну модернізацію та інше і російська політична комбінація не провалиться. У такому випадку Янукович, цілком ймовірно, перетвориться на особистого ворога Путіна (якщо досі не перетворився). Але його рейтинг в самій Україні, безумовно, зросте. Хоча й не до такої міри, щоб перемогти Юлю Тимошенко, Кличко чи Яценюка на президентських виборах 2015 року. Проте динаміка останніх подій побічно вказує на те, що президентські вибори можуть відбутися достроково - в 2014 році і без участі самого Януковича.

Автор: Андрій Окара