Дивимося один на одного з острахом, почервонілі обличчя через випадкову зустріч на вулиці. Немає
куди діти руки…..
- Првіт
- ковтаючи букви.
-
Привт.
Трохи
оговтавшись....
- Як
справи?
- Добре.
Твої як?
- Теж
добре.
Нічого більше не поєднує, немає про що розмовляти…. Тільки руки стискаються. Це мало колись трапитись. Земля кругла, як то
кажуть.
- Куди
прямуєш?
- Та
так…А ти куди?
- Та,
тамм…
Розмова
вичерпана… Її погляд змінюється.
- Ну Я
вже піду..
Здається надії більше немає. Від чого ж так боляче? Стільки ж часу минуло…. Ні про що думати
не можу, що сказати?...
- Я теж
поспішаю. Може якось ще зустрінемось.
- Так…мабуть.
Бувай.
Одна важлива її річ.
- Мені
нема з ким рахувати зорі!
-
Що?
- Кажу!
Мені нема з ким рахувати зорі,...дивитися комедії,…нема кому посміхатися.
- Нічого,
минеться... Бувай.
Коментарі
Гість: ДворникЪ
15.02.11, 16:59
Нічого, минеться...
Горчичка
25.02.11, 17:00
та минеться, звичайно... тяжко буде.
все_буде_так
35.02.11, 17:00
незамінних у нас не буває.....
Гість: Возрожденная
45.02.11, 17:01
Гість: djeromo
55.02.11, 17:04
Не понял , конкретнее , в чём проблемма ?
Гість: Shadoi
65.02.11, 17:05
Буває...Усе в житті буває...
Дивні жарти
75.02.11, 17:11Відповідь на 1 від Гість: ДворникЪ
Дивні жарти
85.02.11, 17:11Відповідь на 5 від Гість: djeromo
Мені вже відповіли, на моє питання
Дивні жарти
95.02.11, 17:11Відповідь на 2 від Горчичка
Дякую.
Дивні жарти
105.02.11, 17:12Відповідь на 3 від все_буде_так
Щодо не заміжніх, Я не турбуюся.
Мене більше мій дах турбує