Часто доводиться чути,що жінка-це діагноз.

Часто доводиться чути,що жінка-це діагноз.Може й так.По великому рахунку,чоловіку не личить сунути носа в жіночі справи,але якщо дуже хочеться сказати,або порадити сильній половині людства,від якої на мою електрону пошту надійшов лист,то чому б і ні. Можливо побутує така думка через те,що є багато жінок в нашому суспільстві через те,що не вміють себе показати,подати,не можуть без проблем влитися в ту чи іншу компанію,у тому числі чоловічий колектив. І найгірше те,що вони і не прагнуть цього, а таких і могила не виправить.І навряд,чи кому приємно спостерігати за дамами,котрі потрапивши до міста із села у дорогому одязі спішать попасти у кав”ярню з кілограмами строкатої,підібранної без будь-якого смаку,косметики на обличчі,курять дешевенькі «Море» і згодом «ведуться» на понтовитих бетярів, котрі окрім тих же понтів нічого насправді не мають.Одним словом :»яке йшло-дибало,таке й надибало». Мабуть якесь замкнуте коло,яке неможливо ніяк розірвати у напрямку подолання такої дикої закономірності,яка полягає не тільки у зовнішньому вигляді та поведінці жінки,а й у вмінні вести бесіду.

Знову ж таки доводиться часто контактувати з представницями прекрасної половини людства,котрі перфектно виглядать,мають «супер» поставу, вражаючі зачіску і макіяж,а спілкуються лише на теми того ж одягу і косметики.,і навіть при спілкуванні зі старшими людьми ведуть себе зверхньо і дещо хамовито.Однак це лише моя особиста думка і  звісно не є істинною.Я добре розумію,що не буває жінки без чоловіка,а чоловіка без жінки.Увесь світ тримається на балансі інь і янь- початків чоловічого і жіночого.