Опозиція цинічно бреше про ціну на газ

Партія регіонів рішуче засуджує політиканство і популізм тих опозиційних сил, які дозволяють собі брехати народу.

Вчорашні виступи опозиції з нагоди річниці харківських угод довели, що, на жаль, строката «опозиційна ніша» в Україні залишається притулком для збанкрутілих, деструктивних політиків. Мешканці цього притулку різняться тільки масштабом популістської облуди та ступенем політичного цинізму.

Ніхто з тих, хто ще недавно був владою, і протягом року, і вчора не знайшов у собі сили визнати, що саме минула влада привела Україну до необхідності укладати угоду про знижку ціни на газ із Російською Федерацією. Ніхто з керівників минулої влади – ні Ющенко, ні Тимошенко, ні Яценюк - не
спромігся на слова правди для співгромадян.

А правда в тому, що укладена Тимошенко угода означала банкрутство нашої держави вже у другому кварталі 2010 року, після президентських виборів, коли закінчилась виторгувана колишньою прем’єркою знижка на передвиборчий період.

Вчора Тимошенко вчергове цинічно брехала людям, що вона домовилась про «газ по 228 доларів за тисячу кубічних метрів». Насправді вона підписала формулу пограбування України: до виборів – пільгова ціна 228 доларів, а після виборів – 450 доларів, помножені на пропорцію середньоарифметичної ціни на газойль і на мазут за дев’ять місяців попереднього року, а ці ціни безпосередньо залежать від ціни на нафту, яка підстрибнула більше, ніж вдвічі. Отже, формула означала невпинне підвищення ціни на газ відповідно до подорожчання нафти.

Так воно і сталось:



Згідно з підписаними угодами з 1 квітня 2010 року ціна імпортованого природного газу для Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зменшилася на 100 доларів на 1000 куб. м.

Якби зазначена знижка не застосовувалася, компанія за імпортований протягом 2 кварталу 2010-го
- 1 кварталу 2011 року (12 місяців) природний газ змушена була б сплатити 16,29 млрд. доларів США. А завдяки підписаним угодам компанія заплатила 11,499 млрд. доларів США. Таким чином, економія складає біля 5 млрд. доларів США.

Крім того, з контрактів вилучено пункти щодо штрафних санкцій, які становили постійну загрозу для діяльності компанії. Якби це не було зроблено, вона змушена була б платити за недобір газу в об’ємі більше 6%: 150% вартості всього невибраного газу у жовтні – березні та 300% - у квітні-вересні будь-якого року поставки.

Відповідно до підписаних додаткових угод контрактний обсяг газу на 2010 рік було збільшено до 36,5 млрд. куб. м. Якби цього не було зроблено, законтрактованого обсягу (33,75 млрд. куб. м.) не вистачило б для потреб народного господарства України.

Відповідно до досягнутих домовленостей ВАТ «Газпром» буде сплачувати 80% вартості транзиту газу до 6 числа наступного місяця, а 20% – до 20 числа наступного місяця. Якби це не було зроблено, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» змушена була б залучати короткострокові кредити для проведення розрахунків за імпортований природний газ та нести додаткові витрати на їх обслуговування.

Чому всі ті, хто вчора вимагав денонсації харківських угод, відставки Уряду, не виходили на мітинги в 2009 році, коли було очевидно, що Тимошенко зрадила національні інтереси заради особистих корисливих цілей – принаймні передвиборчих?

Чому сьогодні, вимагаючи денонсації, всі ці «опозиційні фронтовики» не беруть на себе відповідальність за те, що в разі повернення до контрактної ціни на газ моментально і неминуче зупиняться всі хімічні підприємства,  металургійні комбінати, вдвічі зросте плата за теплопостачання і гарячу воду? Чому вони не скажуть прямо: ми за те, щоб ліквідувати біля 400 тисяч робочих місць у базових галузях промисловості і за те, щоб кожна сім’я щомісяця щонайменше на 200 гривень більше платила за житлово-комунальні послуги?

Саме такою є ціна авантюрного популізму, який, на жаль, залишається єдиною ідеологією опозиції.