Микола Василенко. Ідилія

Куди ведеш, дорого крем'яна?..
Які іще мене чекають гони?
На світі є країна чарівна,
Куди прийти хотів би я до скону.

Там світлий день і кароока ніч,
І радощі, і пісню чути всюди;
Там благоденство протягом сторіч,
І лиш від щастя плачуть добрі люди.

Хтось вірша прочитавши, скаже вмить:
"Поет малює неземну картину,
Порожньою надією горить",
А я туди ітиму дозагину.