Матір слов -Окупація

ОКУПАЦІЯ. У плині часу з’являються нові сумні дати. Так один із «братських народів Російської імперії», народ Грузії 08. 08. 08., був покараний «старшим братом», Кремлем, за те, що не захотів «танцювати» під вказівки  «Первой Беды России…» Є √ \оКФ примушувати, тягар, ярмо, Ф = П і у свідомості грузинського народу, росіянин тепер навіки залишиться окупантом. У нас же, в Україні, Кремль активізував усіляку шушеру, з тих, що відсиділи, або збирались. Тепер те сміття на службі ФСБ. Офіцери, «их благородия!», викорчовують усе українське, та надають усілякого сприяння «языку – панятному кажному дураку». Адже щоби оволодіти українською, - хоч якась тяма в голові має бути. Пригадую, як вивчав грузинську, живучи на Кавказі, грузини говорили: «- Не мучай себя, дарагой, мы же отлично владеем русским и понимаем вас». На те відказував, що я – українець і бачив у їхніх очах повагу й розуміння.

     П’ять тисяч життів знищив всесвітньовідомий «миротворець» (знайдіть точку на Земній кулі, де ще російський чобіт не вичавлював з нутра тубільців мир і любов до Росії), тому тепер вся Грузія, щорічно відзначає, «День жалоби». Промайнуло тоді в наших ЗМІ, як дізнавшись, що перед ним український журналіст, руський богатир, котрий розстрілював будинок з мирними жителями, сидячи на броні БТРу, процідив скрізь зуби, щоби чекали на його майбутній героїчний похід на Україну. Див. Георгій, Путін, історія, спільний підручник.