Ха хол і Га хол Матір Мов

     ХАХОЛ, у ВТССУМ «розм. – зневажлива назва українців». А чом же не додали: «…представниками Першої Біди Росії»? Командування з Москви - не дозволило? Так гроші ж за посади тут отримуєте. Чи сусіди більше платять? Почитайте словник М. Дрора, там легко втямити, що це - ім’я від √ХоЛ Фенікс, Га - ХоЛ, Г = Х. Див. хол.

     Коли тебе називають птахом, чи іншим чимось, то додають артикль. У арабів це „Аль”, у Святому Письмі „Га”. Наприклад: джабар, - Аль-джабр (алгебра від цього прізвища). Леві, - Галеві (автор „хазарської переписки”) і те ж √ Хол (Фенікс), - Гахол. Щоправда російська мова не «озирається» на мову Святого Письма (там взірець грека й латина) от і видає свою плутанину, не маючи літери «Г»,  Ґалеві - халеві, або Ґахол - хахол. Див. Йван.

     Тож запитання, чому там „га”, а ми говоримо „ха”, хай не збиває вас із пантелику, ми ж бо (руськоязичні каліки) й досі спілкуємось оглядаючись на Москву, а там говорять Аллах, замість Аллаг, хокей, замість гокей. Ну нема у них такої букви, як у якомусь там нарєчії. Навіть комп’ютер поправляє мене: не «Г», а «Ґ».

      Наявність чорнозему може свідчити про те, що дуже довго ця земля горіла і відроджувалась із попелу. А звідки ще чорний колір? Ще слово „хахол” може означати й відродження Ізраїлю. Адже саме завдяки представнику України в ООН всеж проголосували за надання території, підмандатної Великій Британії, котру в Йорданії й досі називають лише Фаластин, статусу єврейської держави.

     Також веде до вірного тлумачення слів „Київ” та „русь” Перше слово, - кий вісь, центр, а друге - русь, головний.

     Далі візьмемо слово „січ”, це ж – перетин, центр, а Хортиця, - √ Га\оР - √ ТеЦе, Світло (святість) та - буде виходити, вийде, вийди.

     Ха - хол (вірно га - хол), що у мові Святого Письма птиця Фенікс, у нас Жарптах, котра згорівши, відроджується з найдрібнішої часточки попелу. Див. «Енеїда», попіл.

     Те що нам розказують, начебто слово «хохол» - це від Чуба козацького, на мою думку палке бажання, - спрямувати в інший бік, що комусь, - дуже вигідно. Подалі від сакрального змісту слова, від істини. Див. чуб. У Фенікса – Жар – птаха, теж на голові маємо пір’ячко. От тільки «хол» з артиклем „Га” (що в Росії вимовляється як „Ха”), - це назва птаха. Ви ж не називаєте бакенбард, ніготь, вухо, кучері, чи очіпок, - чоловіком, або жінкою. У ВК д.8 згадується Птиця - Мати. Теж ха - хол? С. Рудницький теж розмірковує, що з нашого народу можуть колись піти паростки нових народів. Та якби він не одцурався свого роду, а вивчав мову Святого Письма і Тору, - то зустрів би там Божу вказівку Аврамові, що від нього буде багацько усіляких народів. Та ряснота має вираз у Торі - „ўе - хахол”.

     Нам перекладають це як „пісок”. Але й жменя піску це –сила-силенна і, знов таки ж Фенікс - птах.

     Якось жіночка, що мала філологічну освіту намагалась мене переконати, що те слово монгольсько – татарське, - кахол синій. Так і √ кХаХоЛ синій. Мабуть і з татаро - монголами радився Мойсей стосовно мовної політики… Бо нам таки перекладають, сказане Авраму про його нащадків «ве - хахол» - «як - пісок». Щоправда і в цьому щось є, бо пісок жовтого кольору, а наш прапор жовто - блакитний. Так може і Фенікс - птах, - має спільне з нашим билинним птахом Алконостом? Мої пошуки в орнітології привели до Голубої рибалочки (рос. зимородок) – теж синього кольору пір’я на крилах і жовтий тулуб.

     Та все ж слова «просвітянки» мають якусь рацію в тому сенсі, що слово «синій» має подібний корінь √ СНе ненависть. Для комонників Батия – гори не радість. Йому миліше жовтий колір пожухлої трави на рівнині. Приклад тому розповідь про «Захара Беркута».

     Але у мові Святого Письма слова кахоль, синій і тхелет голубий – усе ж мають спільний з ха - хол корінь √ ХЛ. Усе в цім житті переплетено…

     ХАХОЛ = ПРЕДАТЕЛЬ. Зазвичай на другому місці це гасло, після, - «нерушимой дружбы братьев славян с одного гнезда…». Москва нікого «не продає», тобто не зраджує, - руССкій, - він еталон доброти і відданості. Хіба-що «Вторую ударную армию» кинути на штурм Волхова, - без патронів і снарядів, чи залишити напризволяще 100 - тисячне військо в Севастополі. Віцеадмірал Октябрьській та генерал Петров «драпали» звідти, залишивши матросів і солдат без води, їжі і набоїв. Їм за те «Совєцкая Родіна» почепила зірки героїв. Не поталанило генералу Новікову, - його перехопили італійці, а то б, теж героя дали. Бійці ж пили свою сечу, або морську воду, їли шашлики з м’якушу ніг своїх забитих товаришів. У полон потрапило 70 тисяч. Тих, котрі вижили, радянська влада таки нагороджувала після війни… 5 років сталінських концентраційних таборів.

     До 70 - ліття товариша Сталіна (1949 р), комуністична партія підготувала подарунок вождю, - зібрала з вулиць міст 2,5 мільйона покалічених війною і… Куди вони пощезли, - невідомо. Потім Верховний Совєт народив закон, котрий карав за «бродяжничество». Дві Біди в Росії… Як можна карати за волоцюжництво, якщо весь народ називають «РоССияне» (дцс), тобто, - ті у кого немає постійного місця проживання, «БОМЖ»? 

Ю.Кобзенко