Там, слишком там

                                                       Здесь, слишком здесь

                                         М. И. Цветаєва

 

И мало тебя, и много

Узнать бы…

не узнаю!

И камнем упала тревога

На сердце на совесть мою.

Я год забываю руки

И зелень огромных глаз

И правду, что нет разлуки

Поскольку не будет нас.

Ты там, где уют и счастье

И правда всего одна,

А я уже год во власти

Огня твоего окна!

Вже і відкуп не порятує
Якщо серце до краю дійшло
Якщо доля давно не чує,
А найкраще уже було

І благання залиш сусіду
Бо коліна розбиті вщент,
Ще надієшся на феміду?
А вона допива абсент

Ще одна із важливих сесій
Ти неначе іржавий цвях
Забивають, в часи репресій
Мав би попит, вмикав би страх

Та нічого не допоможе
Залишилось одне… хоча
Я молитимусь, Боже, Боже
Пожалій це мале дівча.

Розраховую на вічність...

марно?

може й так

Проте що ж поробиш - завинила

Інформація не вірна, зовсім не слабак

Просто дуже часто, підрізали крила

Так захоплено розказуєш про нього

Він як тінь біля твого плеча

Дивна пара – карлик носорога

Та облізла самка павича

Це все виглядає так убого

Та напевно ліпше промовчать -

Бо у кожного в житті своя дорога

С ким іти по ній, а краще ще й літать

Стільки часу минуло  - не зважай, тобі бажано просто бути Евтаназію замінили на чорний чай, а мутантів змінили люди  

На стінах будинків малюють 

хрест, з вікон знімають грати

Багато всіляких тепер чудес - та ти продовжуєш спати Я це сном називаю, а як іще я їх бачив повір - немало Стільки часу минуло, стекло дощем ...невже це зі мною стало

Так і лишились ми берегами

броду шукати зась

Пристріт, а чи може напасть

Не знаю що сталося з нами

Була ти, проте не збулась

Так і лишились на різних перонах

У тебе вагон СВ

Пальто і життя нове,

А в мене свої закони -

Де щастя чомусь не живе

Вже за межею, а далі з ким

Іти як в тисняві на Театральній

Мій погляд так і лишився печальним

А голос легким

_._._._._._._._._._._._

Якщо й докопаєш стражденні копальні

Не станеш святим!

Жизнь превратилась в строчку
Бегущую, чаще вниз
Где самый весомый приз
Дадут, но после будет звоночек
Попросят страдать на бис

Жизнь превратилась в схему
Инструкции к схеме нет
Хотел я вам дать совет
Да вот советовать жаль не смею

Жизнь превратилась в книжку
Дислектикам снова плюс
Какой же наш страх на вкус?
Когда нас ведут на вышку,
А в плеере чёрный блюз

Хочу Вам о счастье спеть
Минутном, но все же, счастье
Недолгий в окошке свет
И запах древнейшей страсти

То счастье, что без обид
Кончается, как и горе
Горою за мной стоит
Из озера стало морем

То счастье, что по пятам
Бежать за тобой не будет
То счастье, где каждый сам
Решает, кого он любит

Утраты здесь друг без трат
Тут счастье дают на вынос
У каждого с сердцем блат
Без блата, уйдете в минус

А если душа болит
Пожуй на обед подорожник
У счастья товарный вид
Отнимешь, и ты заложник
У Счастья…

Приглашение на рассылку
Рано, завтра только среда
Ждать – наверно моя ошибка
Не дождаться – моя беда

Как в тираж выходить не знаю
Не пускали еще туда
То оскома, то рифма плохая
Как же вам угодить, господа?

Вот и шлю приглашение снова
А для вас это просто спам
Кто придумал такое слово
Не поймешь не себе ни нам

Кто придумал играть на поле
Где ворота всего одни
Люди, вы не учились в школе?
Есть у каждого проводник

Люди, разве талант измерить
Можно, вилкою и ножом
В нас давно и любовь не верит
Ни в одежде, ни голышом

Приглашение – на рассылке
Ну их, кто ни будь, да придет
Подчинюсь и ножу и вилке
Вихрю, пущенному в оборот