Хвилі тіло твоє цілують,огорнувши ласкою з усіх боків,ніжністю вода вирує:перетворитись в неї я б хотів.Відніс би в море чарівнуі сонце хай закриє очі.Тебе любив би,як одну,як зірку,що горить щоночі.На березі зігрів коханнямі не заснула б цілу ніч.Обняв тебе...Зачарування...Лиш ти і я...І небо...Віч-на-віч.[Приєднана картинка]

Так довго я тебе чекав...Прийшла ,неначе ніжна мрія:за талію тонку обняв.така красива ти,аж млію...У карі очі твої вдивляюсь-ласкою завжди мене чарують.До тебе щиро посміхаюсьі гаряче уста цілують...За руки взявшись...Ніч накриє...Гуляємо удвох до рання.Лиш місяць зорі свої миє,він знає-це,мабуть,кохання.Тобі тепло душі дарую,ти знаєш,що для мене мила.Візьму на руки,зацілую...Яка ж ти гарна й чорнобрива![Приєднана картинка]

Де вода шумить-спадає,де сонечко гріє,ти,русалко,загоряєші від спеки млієш.Карі очі-два магніти,стан дівочий-прикипіти...Як не кохати,як не любити,як не страждати,мріями жити?Ні,не забути!Не літаю в хмарах...Якщо тонути-лише в твоїх чарах![Приєднана картинка]

Вот так бывает иногда:любовь ты проверяешь... Твоя далекая звезда вдруг тускло замерцает. Но ведь она горит! Прекрасно знаешь, что страсть горячая кипит- и доверяешь лишь сердцу,чувствам и словам... Душевная любовь-магнит, ее не делишь пополам, и нежность так тебя манит, и притяжение дурманит...

Зачем в любви моей признанье? Ведь этого так мало, когда пришло очарованье и в сердце пламя запылало. Когда тебя я вспоминаю, когда со мною ты всегда, когда в тебе души не чаю, когда горишь ты ,как звезда. И в сторону отбросив опасения, забыв унынье и печаль, приди ко мне,мое ты вожделение, сними стеснения вуаль.

Я зустріну тебе серед трав,що колишуться вітром у полі широкім.Час кохання для нас вже наставі не варто його відкладати на потім. Розстелю із літа квітів килим,ніжно на нього тебе покладу,і зачарований поглядом милим,до уст солодких твоїх припаду. Не підглядає навіть сонце й небо,як ми зливаємось в коханні...І не стидайся-сорому не треба:віддайся всім своїм бажанням. Розкрий свої обійми,розчинисьі спеку поцілунків ти відчуєш,тобі дарую ласку сміючись,і знаючи,що цього не забудеш. Вечір...

Читати далі...

Я разведу тоску и грусть :не унывай-мечтай!Плохая мысль уходит пусть,ее ты изгоняй. Душа наполнится теплом,а в сердце запоет весна.Ты будешь радоваться днем,увидишь,как идет она. Твои печали заберет,согреет нежно,как и я,и солнышко опять взойдет-в твоей руке рука моя.

Ты приходишь часто во сне,сердца струны задеваешь и, прижавшись телом ко мне,о нежной любви мечтаешь. Целую тебя,обнимаю,все ласки тебе дарю...Ты же знаешь-всегда скучаю,Ты же знаешь-всегда горю. Пламя оставь-ведь ярко пылает:полюби меня,как и я.И если надежда тебя покидает,то любовь зажжётся моя.

Це так чудово зустрічатисьз тобою,зірочко,у снах,до тебе ніжно пригортатись,тебе кохати,як в казках. Ласкаво цілувати тіло,обнявши,грітися теплом.Ти виглядаєш так красивоі нам так легко разом вдвом. Тобі на вушко прошепочу,яка ти мила й чарівнаі буде все,як ти захочеш:прийшла до мене,як весна!

[Приєднана картинка] Этой ночью видел:весну мне изваяла-красками зелеными так нежно рисовала. Мои сны ложились на холсте рукой... Трепетно ты показала этот мир другой. Теплая картина в моей душе осталась- сама любовь, сама весна в сердце подобралась.