" Економічне чудо " Януковича – 2 Або наше життя вже покращилось

      Неважко підрахувати, що третина із згаданих 7% минулорічного приросту ВВП зумовлена ростом світових цін на метал. А не потужними зусиллями та інноваційними підходами Януковича, Азарова і Ко.

     Проте, і саме зростання ВВП на хліб замість масла не намастиш. Так само, як і за часів першого прем’єрства Віктора Януковича, зростання економіки не відобразилось суттєво на зростанні доходів бюджету.

     Зрозуміло, виграли від цього не прості люди, а власники металургійних корпорацій, чиї інтереси обслуговують регіонали та їхні союзники по парламентській коаліції.

     Ця спрямованість стає ще більш наочною, якщо порівняти динаміку зростання реальних доходів населення під час першого і другого прем’єрства Януковича та помаранчевих урядів Тимошенко і Єханурова.

     Із поданої таблиці зрозуміло, хто насправді "покращував життя вже сьогодні". І абсолютно зрозумілою стає ситуація дежа-вю – ВВП зростає, а реальні доходи громадян зростають значно меншими темпами, ніж у попередні роки.


     Станом на початок року вона становила 806,4 мільйонів гривень, а вже 1 лютого – 895. Всього за один місяць борги по зарплатам виросли на 11%! І це у той час коли, за словами Азарова, економіка зростала шаленими темпами.

     Третина від загальної заборгованості по виплаті заробітної плати – борги державних підприємств. І їх частка невпинно зростає. За останні два місяці на підприємствах безпосередньо підпорядкованих Мінпаливенерго заборгованість зросла на 26%, а Мінпромполітики – більш як у півтора рази.

     Кількість працівників, які своєчасно не отримують заробітну плату за декілька місяців зросла у півтора рази і становить 253 тис. осіб.

     Звісно, дехто з табору регіоналів може пояснити цей ганебний факт, зваливши всю вину на попередній уряд. Тому заради справедливості слід відзначити, що за часів уряду Юрія Єханурова борги по заробітній платі постійно зменшувались. Загалом йому вдалося скоротити їх на третину.

     На жаль, діючий уряд виявився нездатними втримати позитивні тенденції у даній сфері, закладені помаранчевими урядами.

     Більше того, Віктор Федорович чомусь не звертає уваги на вимоги навіть тих, хто щиро віддавав за нього та його партію свої голоси.

     Нещодавно понад 20 шахтарів держпідприємства "Донбасантрацит" оголосили страйк. Справа в тому, що їм відмовили у підвищенні заробітної платні відповідно до законодавчо встановленого зростання мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2007 року до 400 грн.). У результаті підвищену зарплату отримав лише кожен сьомий працівник даного підприємства.

     На жаль, такі кричущі випадки є непоодинокими. Вони яскраво свідчать про антисоціальну спрямованість політики так званої "антикризової коаліції" та діючого уряду.


     Державний зовнішній борг станом на 1 січня 2005 року складав $8,7 мільярда. Помаранчеві уряди у 2005 році та січні-липні 2006 року скоротили цей борг до $8,2 млрд. Нинішній уряд лише за листопад-грудень 2006 року збільшив цей борг до $9,8 млрд.

     Завдяки таким "старанням" регіоналів, темпи зовнішніх запозичень досягли історичного максимуму з часів кризового 1999 року.


     Іншим яскравим прикладом втілення такої політики є нещодавнє прийняття антикризовиками змін до держбюджету, які передбачають поетапне підвищення розміру мінімальної заробітної платні (в середньому 10-20 гривень протягом року) та інших соціальних виплат.

     За словами урядовців видатки на заробітну плату та інші соціальні виплати загалом збільшаться на 2,3 мільярди гривень.

     Це рішення антикризовики ухвалили під тиском вимог президента та опозиції. Однак, вони заблокували розгляд альтернативних законодавчих пропозицій від глави держави та фракцій "Нашої України" і БЮТ. І зрештою провели свій законопроект.

     Здавалося б, допомагати соціально незахищеним верствам – справа благородна. Вчителі, лікарі, вихователі отримають підвищення заробітної плати. Проте, "антикризовики" не зраджують своїм "принципам": соціальні видатки вони збільшують за рахунок підвищення дефіциту бюджету на 3 мільярди гривень (з 15,7 до 18,7 мільярдів без належного обґрунтування такої необхідності).

     Президентський та опозиційний законопроекти пропонували збільшення доходів та видатків держбюджету, однак без збільшення дефіциту. Урядовцям пропонувалися реальні, а не віртуальні джерела доходів. Однак, антикризовики проігнорували цю пропозицію.

     Отже регіонали практично втілюють ідею "покращення життя", однак за рахунок суспільства.