Я гортаю календар. (рік змії)

 Я гортаю календар на наступний рік, -

Хоче долю наперед знати чоловік.

Що чекає в день оцей, чи на це ось свято.

Буде радісних хвилин мало чи багато.

Яким буде рік Кози в еру Водолія,

Чи здійсниться Терезів заповітна мрія.

Співставляєм гороскоп західний зі східним.

Хочемо в достатку жити, і не знати злиднів.

І сприймаємо ми долю як небесних зірок дар.

Не уперше й не в останнє я гортаю календар.

Новий Гімн.


Буде жити Україна, її Слава й Воля

Доки сонце сходить в небі, соняшник у полі,

Доки мати колисає і ростить дитину –

Довіку Господь не покине нашу Україну!

Ми Державу обороним разом й поодинці,

Коли врешті усвідомим, що ми Українці.

Нема, окрім, землі у світі, що нас породила.

“Присягаємось на вірність, Україно мила!”

Ми нащадкам дамо в спадок віру і надію,

Щоб плекали цю Державу й віковічну мрію

Наших пращурів славетних: вільних козаків.

Буде жити Україна вовіки віків!

Слово про назву.

«Смійся, лютий враже! Та не дуже.

Хоч все гине, - Слово не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в Світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.»

Т. Шевченко.

Наших українських предків У-ІІ тисячоріччя до н.е. археологічна наука назвала «представники Трипільської культури». Доведу, що є всі підстави називати їх так, як їх державу називали їхні сусіди – Україна.

Древній Шумер визнаний як давня Світова цивілізація, доніс свою Культуру до наших часів завдяки масовому використанню наявного у нього ресурсу для будівництва і письма, довговічного матеріалу – каменю.

Назви перших міст-держав великого Шумеру у ретроспективі -  Лагаш, Кіш, Урук, Ур. Огороджене місто мало свою назву, наприклад Урук, а разом з приналежними йому іншими оточуючими поселеннями називалося країною, тобто Урук-країна, дуже чисельна і розвинута держава свого часу. Його попередником було місто Ур, яке першим у великому Шумері «адміністративно» позначилось як Ур-країна 1.

Сусідні народи запозичували слова і саме конструювання назв одне у одного, разом з певними формами і технологіями. Тут природно зафіксувати співзвучну назву держави-попередника: У-країна. Це назва держави, яка була вірогідно північною сусідкою держави Шумеру і у півголови (спортивний термін) випереджала у власному розвитку Шумер. Передумовою цього був недефіцитний для північної території наявний будівельний ресурс: деревина і глина. Вимушена недовговічність матеріалу викликала потребу періодичного швидкого відтворення будівель поселення, спонукаючи і даючи можливість вносити архітектурні і технологічні вдосконалення. Внаслідок яких було досягнуто високої межі доцільності, універсальності і архітектурної уніфікації різних, здебільшого двоповерхових, будівель.

Будівельні технології продиктовані трипільцям основним матеріальним ресурсом у використанні – деревиною, визначили архітектурні пропорції будівель, де за основу узятий розмір 6 метрів. Це відповідає пропорціям дерева: діаметр дерева до довжини ствола від коміля до достатнього за міцністю перерізу. Великі дерева надавали можливість подвоювати довжину деревини аж до 12 метрів для використання її на перекриття поверхів.

Архітектурні будівлі Шумеру подібні Трипільським. Хоча, здавалося б, використовуючи інший наявний ресурс – камінь, у якості будівельного матеріалу, можливо було б геть змінити архітектурні пропорції будівель. Але винайдені до Шумерів пропорції були цілком приємні і з боку антропології людини і теперішньої ергономіки настільки, що ці розміри залишились основою будівельних норм і до тепер.

Сувої написів і архітектурних малюнків на бересті легко транспортувались з північного Трипілля на південь, до Шумеру. А от зберегтися у віках дано було лише глиняним шумерським табличкам та написам на камені.

Тож, приймаючи передування Трипільської культури Шумерській, логічно визначити тогочасну назву Трипільської культури як держави – У-країна.

1 – Трипільська культура. Спогади про золотий вік., Н.Б.Бурдо, М.Ю.Відейко., Харків, «Фоліо», 2007.

КЮРІ.

Мужчины опять не спят.

Мужчины в нашем доме опять не спят

Мужского пополнения они хотят.

Когда ж нас будет трое "один в один"

На дедушку похожи отец и сын.


И до рожденья сына подать рукой, 

Зачем он мучит маму "такой - сякой".

Скорее выходил бы на белый свет.

И мы тогда пошли бы втроём в буфет.


Бутылку пива взяли б и два по сто,

А сыну заказали б томатный сок.

Пускай растёт, резвится, полнеет не во вред.

И сыном пусть гордится отец и дед.

1970.

Вірю й сумніваюсь.

Я і вірю, й сумніваюсь в тім, що буде краще,

За минулим не печалюсь - майбутнє обрЯще.

Та лише минулому властива стабільність,

Бо усе в майбутньому пошук і мобільність.

Ностальгія, - перший носій інформації,

Та веде нас мрія, думки і прострації.

Разом ми і Світ цей перевернем скоро,

Як знайдемо у минулім площину опори.

Ода жінці.

На жінці тримається
Світ. Навколо неї гуртується родина. Її перехід до статусу самостійності – визначається
фактом запліднення і морального відокремлення від батьківської родини,
 незалежно чи вона невістка, чи вона дочка, чи її сімя повна, чи ні. 
Для суспільства жінка
незамінна завдяки її дітородній функції. Так що не турбуйтесь шановні жінки – ми без вас ніщо, і взагалі нас просто
немає нікого, крім Адама.
Суперечки жінок і мужчин
марні, фемінізм – це повна дурниця. Чоловіки і жінки це паралельні лінії сплетені у косу, рівнозначні за
 сумарним показником, не одні не перевершують інших, а лише доповнюють.
Головою родини може
бути і чоловік, але він не може перебрати на себе усі жіночі функції, стати
центром піклування і ласки.
Жінка створює
чоловіка, як Бог - Адама. Я не тільки про народження, а й про виховання, яке батьки (мужчини) більш ніж у 70% випадків
перекладають на жінку з різних причин: чоловіча легковажність, зайнятість,
повна відсутність його. Якими виростають наступні чоловіки виховані жінками (Ж)
і цілі покоління?
Звичайно, жінка хоче
собі нормального чоловіка. Тут доречно розказати анекдот. Змучена невдалими знайомствами жінка звернулась до бога: «Пошли мені
такого чоловіка, щоб не пив, не курив, до інших жінок не ходив, …». У відповідь
«Буде тобі завтра на ранок такий мужчина». Прокидається – у колисці немовля,
хлопчик, без усіх зазначених недоліків.» Збережи його таким, хоч і не для себе, але ж жіноцтву!
У «неповній» сім’ї
хлопчики всебічно охоплені Ж піклуванням, заласкані Ж і виховані як дівчатка,
без чоловічих навичок, якщо немає хоч діда, привчені погоджувати кожен свій
крок з Ж. Кого продукуємо у суспільство?
– можливо слухняних і лагідних, але привчених погоджувати усе з жінкою: мамою,
тоді дружиною, якщо мама затвердить її
кандидатуру, а ні, – то й вікувати коло мами. Якщо ця вервечка не урветься
в силу зовнішніх обставин – не пізніше ніж треба за виховання сина візьметься мужчина.
Скажу вам по секрету,
кожен самий бойовий мужчина ( «орел», мачо) залежний од жінки і підсвідомо
приречений на прив язаність до жінки і не лише через секс, а в першу чергу, бо
згодований з жіночої цицьки, або ж іще сильніше, бо йому цього не вистачало.
У самому довільному
варіанті - жінка - це як «порт приписки» для корабля, хоч бува (неформальний),
і до (раз ми вже зачепились за воду) – його військово-морська база, яку ви
навіть не покидаєте, бо працюєте там буксиром. Так що, жінки мають карт-бланш
на увесь наявний діапазон маніпулювання чоловіком.
Але чи розумно
використовують цю обставину? Одна мати наставляла дочку: «Уяви, що з РАГСу ти вийдеш з таким повним гаманцем, який ти приречена
тільки витрачати і отримувати натомість інші корисні переваги. Завдання таке:
скупо, та надійно витрачати, щоб одного гаманця тобі вистачило на все життя, з
одним мужчиною, у іншому випадку – перспектива бути наймичкою.»
Уявіть собі цих
кострубатих чоловіків, як камяну стіну, об яку напряму - хоч лобом бийся.
Знайдіть на них незаперечні постулати - розмовляти
з голодним мужчиною – це заздалегідь відмовитися від позитивного вирішення
проблеми; краще одразу після вдалого сексу просити його про щось бажане. Ми
знаємо, що самі ви не такі і без вагань заради нас чи наших дітей жертвуєте
беззастережно. Але ви такі «з печери», а з нас мама не зробила.
Хочеш бути щасливою –
шлях один маневруй. Май кому поплакатись, але знай: проблеми вирішувати все одно тобі, а зволікання у цьому лише
збільшує втрачений у житті час.
Головне питання
міцності відносин пари (довго підбирав наступне слово) –балансуй на межі можливого у сексуальній складовій цих відносин.

Сам долаю.

Моє життя позначив Бог

Тернистими, в підйом дорогами.

Я не звертав із тих доріг,

І не звертавсь за допомогами.

Круті підйоми сам долаю,

Здираюсь терну колюччям.

"Іти - не йти", - я не вагаюсь,

Бо світить божая свіча.

Думай українською.

Маєш думку, маєш мову, -

Не можеш сказати,

Бо лише ж російською

Учили міркувати.



Щоб якомусь вислову

Міг ти ради дати,

То тобі доводиться

Усе перекладати.



Та думки не лагідно

На папір лягають,

А огидним суржиком

Скачуть та стрибають.



Маєш добрі наміри

Та не маєш клепи,

Щоб й собі відправити

Культурні потреби.



То ж коли міркуєш,

Хоч і на одинці --

Думай українською!

Ми ж бо Українці!

Душа і тіло.

Господь душею тіло наділяє,
Душа те тіло потім береже.
Не значить це, що клопоту немає.
Тісні взаємини у них навіки вже.
Душі наснагу тіло постачає,
Коли воно купається в любові.
І тіло без душі втрачає,
Коли живе лише од крові.
Душа, буває, прагне до зірок,
Та тіло ж частка од землі,
Слабкість загрожує розвинутись в порок,
Душі так важко – бути на крилі.
Ні, я не вірю! що буває:
Що тілу, наче б то, немає діла,
Коли воно зовсім згасає, –
Куди?! летить душа од тіла,
Якщо не зламано душі тій крила.
Сторінки:
1
3
4
5
6
7
8
9
10
попередня
наступна